Роль пісні в п`єсі Котляревського “Наталка Полтавка”

П`єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським для потреб Полтавського театру, глядач якого був найрізноманітніший, але Іван Петрович хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п`єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також з народу.

Пісні, якими насичена п`єса, сприяють глибокому розкриттю ідейного змісту твору, внутрішнього світу його персонажів.

Коли знайомимося з п`єсою Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”, то справді відчуваємо пісенне мистецтво нашого народу. Вийшла “Наталка Полтавка” на зорі нової літератури з зеленої тихої Полтави та й пішла по всьому білому світу, лунаючи піснями. І скрізь і завжди її з радістю зустрічають. Недаремно кажуть, що пісня-це душа народу. Здавна пісня в Україні була святинею, основою життя народного. В них відбилась історія народу, його традиції і звичаї, нахили і моральні цінності, тому й не дивно, що пісня була героєм багатьох літературних творів. Не обминула ця доля і “Наталку Полтавку”. В цій п`єсі народна тема і народна розмовна мова стають основою нової української літератури.

В умовах життя ХIХ століття драма-опера стверджувала реальне існування українського народу, красу його душі, яка піснею линула і несла в собі віру в добро і справедливість.

У цьому творі співають майже всі дійові особи. Уже в першій дії співає Наталка. Співають возний і виборний. І це не дивно, адже знаменита п`єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з`явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним зображенням. У п`єсах того часу були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних обрядів.

Більше двох десятків пісень вмістила в себе п`єса Котляревського, в радості і горі, в роботі і відпочинку виливають герої п`єси свої почуття через пісню. Це і туга у Наталки за коханим, її біль від того нелегкого життя. Захоплює нас Наталка ліризмом і глибиною почуття:

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться:

Ой як моє болить серце, а сльози не ллються.

Вірність та приносить коханим щастя. Роль пісні у п`єсі “Наталка Полтавка” образотворча. Дійсно, якщо уважно вслухатися у пісні, то можна помітити, що кожна з них виконує своє композиційне навантаження. Наприклад, пісні Наталки увиразнюють ії образ, розкриваючи щоразу якусь нову рису її натури.

Наталка в піснях-це високоморальний образ української дівчини. Уже з самих пісень можна зрозуміти, що ця дівчина шляхетної вдачі, роботяща і розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним. З Наталчиних пісень ми дізнаємось про її думки, про її почуття, навіть про її світогляд. В пісні “Ой я дівчина Полтавка” вона розповідає про себе, про свої почуття до Петра:

Я люблю Петра душею,

Він один владіє нею.

Важливою є роль пісні і в характеристиці Петра. Перша його поява теж супроводжується піснею “Сонце низенько”. Ця пісня розповідає про його вірну любов до Наталки, згадує їхнє щасливе минуле. З пісні ми дізнаємось про його долю і про його переживання, про те, що Наталка може його покинути або забути. Пісні, які він співає у п`єсі, теж народні. У піснях “У сусіда хата біла” та “Йшов козак з Дону” Петро нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань. Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку, коли дізнається, що її збираються видати заміж за возного. Пісні Петра показують і м`якість його вдачі: він нарікає на лиху долю замість того, щоб боротися за своє щастя.

Через пісню дізнаємося ми і про характер та світогляд Миколи; зовсім іншим постає з пісень образ цього парубка. Хоч і до нього доля була не дуже прихильною, і його, як і Петра, скривдило сирітство. Проте завзята козацька вдача велить йому сміятися з недоліків. Він віддає перевагу пісням запорожців, любить козацьку волю і незалежність понад усе. Через свою добру вдачу він згоджується допомогти Петрові. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору. “Гомін, гомін, гомін, гомін, по діброві” , “Вітер віє горою”, “Ворскла-річка”.