Вольфганг Амадей Моцарт та його твори

Твори

опери -

духовний зингшпіль (сценічна ораторія), долг першої заповіді (Die Schuldigkeit des ersten Gebotes, 1-ша частина колективного твору, 1767, Зальцбург), шкільна опера (латинська комедія) Аполлон і Гіацинт, чи Перетворення Гіацинта (Apollo et Hyacintus, seu Hyacinthi Metamorphosis, лібрето P. Видля по "Метаморфозах" Овідія, 1767, Зальцбургський університет);

опери-серіа: Митридат, цар понтійский (Mitridate, re di Ponto, лібрето В. А. Чинья-Санти по Ж. Расину, 1770, Милан, театр "Реджо дукаль"), Ідоменей, цар критський, чи Ілія і Ідамант (Idomenco, re di Creta, ossia Ilia ed Idamante, 1781, Мюнхен, Резиденцтеатр), Милосердя Тита (La clemenza di Tito, лібрето П. Метастазио, переробка К. Маццоли, 1791, Прага, ); serenata tеаtrаlе Асканий в Альбе (Ascanio in Alba, лібрето Дж. Парини, 1771, Милан, театр "Реджо дукале"), serenata drammatica Сон Сципиона (Il sogno di Scipione, лібрето П. Метастазио, 1772, Зальцбург); dramma per musica Луцій Сулла (Lucio Silla, лібрето Дж. де Гамеррі, переробка П. Метастазіо, 1772, Милан, театр "Реджо дукале"); dramma per musica Цар-пастух (Il re pastore, лібрето П. Метастазио, 1775, Зальцбург);

опери-буфа: Удавана простушка (La finta semplice, лібрето М. Коль-телліні по К. Гольдони, 1768, поставлений 1769, Зальцбург), Удавана садівниця (La finta gіаrdіnіеrа, лібрето приблизно Р. Кальцабіджи, переробка М. Кольтелліні, 1775, Мюнхен, Редутенхаус), Каїрський гусак (L'оса del Cairo, лібрето Дж. Ва-реско, 1783, не закінчена; з новим французьким лібрето і доповнена з "Обманутого нареченого" поставлений 1867, Париж), Обманутий наречений, чи Суперництво трьох жінок (Lo sposo deluso, ossia La rіvаlіtа di tre donne per un solo amante, 1783, не закінчена), Весілля Фігаро (Lе nozze di Figaro, лібрето Л. да Понте по комедії "Божевільний день, чи Одруження Фігаро" Бомарше, 1786, Відень, "Бургтеатр"), Усі вони такі (Cosi tan tutte, лібрето Л. да Понте, 1790, Відень, "Бургтеатр"); dramma giocoso Дон Жуан (Покараний розпусник, чи Дон Жуан, Il dissolute punito, ossia Il Don Giovanni, лібрето Л. Так Понте по іспанській легенді, обробленої в комедії "Севильский звабник, чи Кам'яний гість" Тирсо де Молина, і частково по лібрето Дж. Бертати з опери "Дон Хуан Тенорьо, чи Кам'яний гість" Дж. Гаццаниги, 1787, Прага, Національний театр графа Ностица);

зингшпилі:

Бастьен і Бастьенна (лібрето Ф. Вайскерна по п'єсі "Любов Бастьена і Бастьенни" Ш. С. Фавара, М. Ж. Фавар і Арни, що пародіювала оперу "Сільський чаклун" Ж. Ж. Руссо, 1768, Відень, приватний будинок), Заида (Сераль, Zaide, Das Sеrаіl, лібрето А. Шахтнера, 1779 - 80, не закінчена, 1866, Франкфурт-на-Майне, Штадттеатр), Викрадення із сералю (Die Entfuhrung aus dem Serail, лібрето К. Ф. Брецнера, переробка Г. Стефани-младшего, 1782, Відень, Нац. придв. театр - "Бургтеатр"); Комоdіе mit Musik Директор театру (Dor Schau-spieldirektor, лібрето Г. Стефани-младшего, 1786, Відень, палац Шенбрунн); велика опера Чарівна флейта (Die Zauberflote, лібрето Э. Шиканедера по казці "Лулу, чи Чарівна флейта" К. М. Виланда з доп. з його ж казок "Лабіринт" і "Розумні хлопчата", а також по лібрето К. В. Хенслера з опери "Свято сонця в брамінів" Венцеля Мюллера, драми "Тамос, цар єгипетський" Т. Ф. фон Геблера і роману "Сетос" Ж. Террасона, 1791, Відень, "Виденертеатр");

балет-пантоміма –

Дрібнички (Les petits riens, балетмейстер Ж. Ж. Новер, 1778, Париж, театр "Королівська академія музики");

меси-17 (1768-80, складені в Зальцбурге, у тому числі так називана Коронаційна, 1779), 2 (1775, складена в Мюнхені; 1783, складена у Відні, не закінчена); реквієм (1791, не закінчений, з доповненнями Ф- Кс. Зюсмайра, виконаний 1793, Відень); 4 літанії, 2 вечерні (Vesper), ораторія (azione sacra) Звільнена Ветулия (La Betulia liberata, слова П. Метастазио, 1771);

кантати-

італійський-розкаюваний Давид (Davidde penitente, 1785), німецька - Надгробна музика (Grabmusik, 1767), Тобі, душу вселеної (Dir, Scele des Weltalls, 1785), Радість мулярів (Die Maurerfreude, 1785), Ви, чтущіе творця невимірного світу (Die ihr des unermeblichen Weltalls Schopfer ehrt, для голосу з фортепіано, 1791), Маленька масонська кантата (Eine kleine Freimaurer-Kantate, 1791);

для оркестру-

симфонії 1764-65 - Es-dur (ДО 16); 1765 - D-dur (ДО 19), B-dur (ДО 22); 1767 - F-dur (ДО 76), F-dur (ДО 43); 1768-D-dur (ДО 45), G-dur (KA 221, Lambacher; припускають, що написано батьком М., а М. належить інша, у тій же тональності, що приписувалася батьку, так називана Neue Lambacher), B-dur (KA 214), D-dur (ДО 48); 1769 - C-dur (ДО 73); 1770 - D-dur (ДО 81), D-dur (ДО 97), D-dur (ДО 95), D-dur (ДО 84), G-dur (ДО 74); 1771 - B-dur (KA 216, Mozart?), F-dur (ДО 75), G-dur (ДО 110), C-dur (ДО 96), F-dur (ДО 112), A-dur (ДО 114), F-dur (ДО 98, Mozart?); 1772 - G-dur (ДО 124), C-dur (ДО 128), G-dur (ДО 129), F-dur (ДО 130), Es-dur (ДО 132), D-dur (ДО 133), A-dur (ДО 134), D-dur (ДО 161, ДО 163: з 3 частин перші 2 - увертюра до опері Сон Сціпіона); 1773 - C-dur (ДО 162), G-dur (ДО 199), D-dur (ДО 181), Es-dur (ДО 184, Ouverture),B-dur (ДО 182), g-moll (ДО 183); 1774 - C-dur (ДО 200), A-dur (ДО 201), D-dur (ДО 202); 1778 - D-dur (ДО 297, Pariser), B-dur (KA 8, Ouverture, Mozart?); 1779 - C-dur (K 318, Ouverture), B-dur (K 319); 1780 - C-dur (ДО 338); 1782 - D-dur (ДО 385, Itaffner); 1783 - C-dur (K 425, Linzer); 1786 - D-dur (ДО 504, Prager); 1788 - Es-dur (K 543), g-moll (ДО 550), C-dur (K 551, Jupiter);