Типологія сюжетних ліній українських та перських народних казок

“Біг я , біг, прибіг на вершину гори, зустрів двох жінок, одна дала мені води, друга – млинців. Млинці я з”їв сам, а воду дав землі. Земля дала мені траву, траву я віддав козі, коза мені дала кизяки на паливо, кизяки я дав пекарю, пекар дав мені вогонь, вогонь я відніс золотих справ майстрові, золотих справ майстер дав мені ножиці, ножиці я віддав кравцеві.”13

____________________________________________________

13. Персидские народные сказки. Ташкент, -1958. С.7.

•Казки про тварин.

Дуже розповсюдженими казками в Ірані є казки про тварин. Головна ідея в них, як і в чарівних казках, - боротьба добра і зла.

В казках про тварин традиційним негативним персонажем є лисиця – втілення хитрості, підступності, вовк – уособлення жадоби, шакал – символ підлості.

Але поряд з ними є і добрі тварини – кінь, верблюд, газель, мул. Вони допомагають герою, визволяють його з біди. В казках такого типу невід´ємним складовим є близькість людини з тваринами, вони відчувають навіть далеко від хазяїна, що з ним трапляється та поспішають на допомогу. Наприклад в казці “Залізні зуби” сина падишаха від його сестри – диви рятує улюблена кицька. Таке взаєморозуміння призводить то того, що тварини починають говорити людськими голосами. На приклад в казці “Теля” звірятко починає розмовляти зі своїм хазяїном і попереджає його про небезпеку.

Традиційними відносинами як в перських казках, так і в українських є відносини між вовком та вівцею, лисицею та куркою (журавлем).

Не зважаючи на те, що вовк дуже розумний і хитрий, в багатьох казках вівці (або козлу) вдається перехитрити вовка і цим врятувати собі життя. На приклад в перській казці “Як козел обдурив вовка” читаємо : “Підійшов вовк до купи листя щоб дати клятву, а сам все поглядає, щоб собаки звідкись не вибігли, не знав він що в купі листя спав величезний лютий собака. Тільки-но вовк поклав лапи на листя собака прокинувся і налетів на нього”.14

14. Сказки народов востока. М., 1967.- С.18.

В перський казці “не берися не за свою справу” читаємо про те як осел, аби врятувати собі життя пропонує вовкові виконати своє остане бажання – витягти цвях з підкови.

“Підняв осел задню ногу а вовк присів і міцно вчепився зубами в цвях. Тільки-но вовк нахилився, щоб його видерти, осел

В основному сюжет перських казок про тварин розгортається щосили вдарив вовка і повибивав йому всі зуби”15.

таким чином:

Голодна лисиця , мандруючи, зустрічає вовка (барса, півня); потім вони разом зустрічають ще якусь тварину; потім лисиця хитрістю заводить всіх у пастку і шукає привід, щоб з”їсти їх, але їй це не вдасться; потім лисиця блукає одна, змагається з барсом (або з левом) і перемагає.

Ще одним негативним героєм перських казок є змія (або скорпіон). Часто сюжет розгортається так, що людина (або якась тварина) пригріває або рятує від смерті змію (або скорпіона), яка потім жалить свого рятівника.

“Скорпіон втретє вжалив жабу. А вона пірнула під воду і вже не з”влялася доти, доки скорпіон не потонув.”16

Найбільш точно моралі казок такого типу відповідає українська мудрість “ Не правий вовк, що вівцю з”їв; не права й вівця, що до лісу пішла.”