УКРАЇНСЬКИЙ СЕВАСТОПІЛЬ
Після падіння Севастополя в Астрахані опинились лікарі-учасники оборони міста Гнат Муравський, Степан Незабитовський, Томаш Зброжек. Шевченко був дуже радий знайомству і зустрічі з ними, а також з лікарем Каролем Новицьким, вихованцем Віденської медико - хірургічної академії, який був свідком загибелі віце-адмірала Корнілова. їх розповідями Шевченко заслуховувався. Незабитовський записав до щоденника Тараса Григоровича: «Я був щасливий зустріччю з улюбленим і шанованим мною пое- том». Як бачимо, захисники Севастополя знали, любили і поважали Шевченка. Зброжек зробив запис в щоденнику Шевченка польською мовою, яку поет добре знав.
Далі перед нами - будинок панорами оборони Севастополя. В його нішах на стінах розташовані по колу 12 погрудь учасників оборони. Звернемо увагу на деякі з них.
Обидва матроси, що представлені тут, були українцями - П Кішка і Г. Шевченко. Портрет матроса Кішки змалював приятель Т. Г. Шевченка Василь Федорович Тімм, який навчався в Академії мистецтв одночасно з поетом. Разом вони ілюстрували одну з книжок, що вийшла друком в 1841 році. В січні 1839 року Шевченко був присутній в лютеранській церкві Петербурга на вінчанні Карла Брюллова з сестрою Тімма, про що поет написав в повісті «Художник». В 1851-1862 роках Тімм видавав журнал «Русский художественный листок», в якому друкував матеріали про Шевченка. Під час Кримської війни Тімм малював портрети героїв оборони міста. Коли Шевченко повернувся із заслання до Петербурга, знову зустрівся з Тіммом, і той намалював в кінці 1860 року портрет Шевченка, що був, очевидно, передостаннім прижиттєвим зображенням Кобзаря.
Погруддя Бутакова … Григорій Іванович Бутаков, командир фрегата «Володимир», капітан 2 рангу, з 1856 року - головний командир Чорноморського флоту і військовий губернатор Севастополя й Миколаєва, контр - адмірал. Його брат лейтенант Олексій Іванович Бутаков був начальником «Описової експедиції Аральського моря», в якій брав участь і Шевченко. За гарне ставлення до Шевченка О.І. Бутаков був покараний. Шевченко вважав його своїм «другом, товаришем і командиром». В дитячі роки Олексій Іванович Бутаков жив у Севастополі. Під час Кримської війни Севастопіль захищали троє Бутакових - Григорій, Дмитро і Володимир. Цей славний рід дав Росії 124 моряки. Більшовики розстріляли в Кронштадті сина Г.І. Бутакова контр-адмірала Олександра Григоровича Бутакова на очах його сина - гардемарина Морського корпусу.
Погруддя Хрульова …Генерал лейтенант граф Степан Олександрович Хрульов -один з чільних учасників оборони Севастополя. Шевченко познайомився з ним 8 квітня 1858 року в Петербурзі на вечорі у свого товариша по засланню П. Круневича і записав про це в свій щоденник в той же день. Шевченко і Хрульов були серед осіб, що підписали протест проти антисемітської вихватки журналу “Иллюстрация”.Зупинившись перед пам'ятником воякам четвертого бастіону і прочитавши написи на ньому, ми довідуємось, що тут воювали полки, сформовані в Україні і Росії, а також матроси Чорноморського флоту, переважно українці.
В “Прогулке с удовольствием и не без морали” Шевченко розповів про долю матроса, який став інвалідом в Севастополі.
Скромний пам'ятник Л.М. Толстому поставлено на відзнаку його участі в цих боях. Він командував двома гірськими гарматами на Язонівському редуті.
Шевченко познайомився з Львом Толстим в Петербурзі. Незаперечною датою їх зустрічі є день 10 березня 1859 року, коли в ресторані відбувся обід на честь актора О.Мартинова. На ньому були присутні Лев Толстой і Шевченко, і в альбомі, подарованому Мартинову, є їх підписи. Незаперечно і те, що вони знали і любили творчість один одного.
Толстому найбільше подобалась поема «Наймичка». «Не знаю нічого кращого про подвиг матері, як «Наймичка» Шевченка», - говорив він. «Наймичку» Лев Миколайович читав в оригіналі (вона була в його бібліотеці в Ясній Поляні), і навіть декламував її на пам'ять.
Поезія Шевченка вплинула на Толстого і сприяла розвиткові його народності й демократизму.
У Шевченка і Толстого були спільні знайомі. Один з них - натураліст і філософ Микола Якович Данилевський. З ним Тарас Григорович познайомився і подружився в 1853 році, коли той прибув до Новопетровська в складі експедиції. Данилевський останні 20 років свого життя прожив в Криму, часто відвідував Севастопіль. До нього приїжджав у 1885 році Л. Толстой.
В Новопетровську Шевченко також познайомився з учасником оборони Севастополя мічманом Кесарем Середовичем, а в Нижньому Новгороді, повертаючись із заслання, з князем Володимиром Федоровичем Голіциним, пораненим у Севастополі. Тарас Григорович дуже симпатизував останньому, відвідував його, коли той себе погано почував, слухав його вірші, розповіді про Севастопіль.