Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини
Музей має багату колекцію писанок, які чарують роз¬маїттям орнаментальних мотивів і композиційних вирі¬шень, витонченістю розпису і колірним багатством. Вона нараховує близько двох тисяч творів, законсервованих способом, розробленим співробітниками музею Л. В. Кречковським та М. І. Боледзюк.
У музеї зберігаються унікальні збірки виробів з бісе¬ру, сиру, ікон на склі, народного живопису, нумізмати¬ки. З 1970 року в Косові працює Музей народного ми¬стецтва та побуту, який став відділом Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Колекції його нараховують понад дві тисячі експонатів.
На традиціях народного мистецтва Гуцульщини плідно працюють випускники Косівського технікуму на¬родних художніх промислів, які вдало поєднують у своїй творчості художні традиції з новаторськими пошуками. В колекціях музею представлені високохудожні декора¬тивно-орнаментальні й тематичні твори колишніх ви¬пускників, нині відомих майстрів І. М. Савченка, О. І. Іщенка, М. Ю. Федірка, О. С. Хованця, Г. Я. Киви, В. В. Аронця, В. Ю. Стрибка, В. І. Джуранюк, Василя та Олек¬сандри Швеців, Ярослава та Євгенії Зарицьких, Яросла¬ва та Людмили Прокопиків, М. І. Книщука та Р. В. Довганюка.Збирання експонатів, комплектування фондів посідає важливе місце в роботі колективу наукових працівни¬ків музею, які щороку вирушають в експедиції по гірсь¬ких селах. В минуле десятиріччя музей поповнився більш ніж двома тисячами експонатів, зокрема, зібраними на Гуцульщині на початку XX століття відомим українським художником-передвижником В. К- Розвадовським. 1923 року ці вироби експонувалися на першій сільськогоспо-дарській та кустарно-промисловій виставці СРСР. Через шістдесят років вони були передані музею дочкою ху¬дожника Т. В. Розвадовською.
Протягом останніх років музей зібрав цінну колекцію одягу, ткацтва, вишивки Городенківського та Снятин-ського районів, які зараз широко використовують майстри Коломийської художньої майстерні.
Колекції музею постійно вивчають сучасні народні майстри, художники легкої, текстильної промисловості, театрів, працівники кіно та телестудій. Музей став своє¬рідною школою для навчання студентів художніх закла¬дів. Часто на базі музею проводиться практика студен¬тів Косівського технікуму народних художніх промислів, Вижницького училища прикладного мистецтва, Львів¬ського інституту декоративного та прикладного мистецтва, а також уроки з народознавства для учнів шкіл міста і району.
Багаті фонди дають можливість організовувати різні виставки в музеї та поза його межами. З 1960 року періо¬дично влаштовується виставка «Народне мистецтво Гуцульщини», що експонувалася в Ташкенті, Новгороді, Ризі, Тарту, Одесі, Донецьку, Запоріжжі та інших міс¬тах і селах країни. Виставка «Традиції та сучасність у творчості члена Спілки художників Г. Г. Вінтоняк» експонувалася в Ленінграді, Києві, місті Бендери Молдав¬ської РСР. У залах музею експонувалися виставки «Одяг Гуцульщини та Покуття», «Гуцульські пояси», «Народне мистецтво Коломийщини», «Творчість родини Шкрібляків» та ін.
Особливо цінною і великою є збірка різьбленого де¬рева. Вона налічує близько трьох тисяч експонатів дорадянського та радянського часу. Вивчаючи і досліджу¬ючи колекцію, можна простежити еволюцію розвитку різьби на Гуцульщині протягом трьох століть.
Багатою за формою та орнаментикою є колекція ар¬хітектурних деталей, меблів, сільськогосподарських зна¬рядь, предметів побуту, музичних інструментів. Плоскою та тригранно-виїмчастою різьбою декорувалися на Гу¬цульщині одвірки дверей, сволоки у світлицях, мисники, жердки, ярма для волів. Майже завжди орнамент архі¬тектурних деталей складався з двох шестипелюсткових розет та кількараменного хреста, що творить центр ком-позиції.
В музеї зібрана ціла колекція сволоків, серед яких вирізняється сволок з села Білоберізки Верховинсько¬го району, виконаний 1836 року талановитим май¬стром Данилом Еколюком. Геометрична орнаментика його, архітектурні, культові (розети, хрести) та аніма¬лістичні мотиви — птахи, дерево життя, русалки-берегині — були своєрідними оберегами, охоронцями житла людини, життя її родини.
Колекція народних меблів зібрана з різних районів Гуцульщини. Поряд з основними загальними рисами, притаманними меблям усього регіону, вони мають своє¬рідні відмінності в декорі. Більшість виробів з дерева на Гуцульщині прикрашали різьбою з геометричними мо¬тивами, рідше рослинними. В колекції представлені скрині з сіл Коломийського та Косівського районів. Серед них багато саркофагоподібних скринь та столів-скринь. На передніх дошках розміщували складні орна¬менти у вигляді багатопелюсткових розет, хрестів, квад¬ратів, ромбів. Боки та ніжки оздоблені мотивами з ліній, що, пересікаючись між собою, творять невеликі ромби, трикутники.