ІСТОРІЯ СЕЛА КОБАКИ НА КОСІВЩИНІ
Одним з наймальовничіших і найстаріших сіл Покуття є село Кобаки. Пера письмова згадка датується 1442 роком. В письмових згадках воно іменується “Здвиженем”, а на початку сімнадцятого століття село почало носити назву – Кобаки, яка збереглась і донині.
В 1772 році наш край попав під владу Австро-Угорщини, але незважаючи на всі труднощі, передові люди села тягнулись до світла, до освіти. Спочатку грамоти кобаківчан навчали сільські дяки, а в 1818 році в селі була побудована школа, одне з перших на Покутті.
Першим учителем у ній був справжній ентузіаст шкільної освіти Антон Кропильницький.
У 1849 році було добудовано школу, вона стала двоповерховою. В село прибув ще один учитель Микола Колдун як. Разом з Антоном Кропильницьким він зробив багато корисного для поширення освіти і культури села, а коли австрійський уряд дозволив організувати при сільських громадських урядах читальні, то в Кобаках була заснована одна з перших на Покутті сільська читальня. До неї горнулись, мов до світла і тепла сонця, сільська молодь.
Селяни на пожертвувані гроші купували книжки та журнали, що друкувались у Львові та Коломиї.
Великою популярністю серед кобаківчан користувався журнал “Русалка Дністрова”, а згодом у селі появився Шевченків “Кобзар”...
В селі виросла молода генерація активних громадських діячів – в особах Василя Букатчука, Григорія Григорака, Дмитра Петриняка, Івана Чепіги та інших.
Першим головою читальні був учитель-пенсіонер Антон Кропильниць кий, а після нього – Іван Чепіга.
У 1900 році в селі була заснована читальня “Просвіти”, вона знаходилась у помешканні Андрія Клима.
У 1907 році в Кобаках було побудовано Народний дім, куди було переведено читальню “Просвіти”.
У 1911 році при читальні “Просвіта” учитель Василь Царинюк організував хор. З великим успіхом відбувся концерт присвячений 100-річчю від дня народження відомого поета і просвітителя Маркіяна Шашкевича.
У 1920 році селянами було вирішено збудувати приміщення нового Народного дому, у цьому їм допоміг матеріально Василь Андрука, який перебуваючи в Канаді, організував серед емігрантів збір коштів для будівництва Народного дому – близько 3 тисячі доларів.
Косаківський Народний дім був одним зі найкращих на Покутті.
У 1947 році в Кобаках був заснований колгосп, названий іменем письменника-земляка Марка Черемшини.
При клубі почали діяти гуртки художньої самодіяльності: хоровий, інструментальний та драматичний, а сільська бібліотека стала справжнім вогнищем культури.
Тривалий час завідуючим Косаківської бібліотекою працював справжній книголюб і просвітитель Василь Ангеленюк.
Косаківська бібліотека стала однією з найкращих сільських бібліотек району і області.
Після “сталінських” голодоморів Косаківські ниви почали щедро врожаїтись. Справжні працелюби села були удостоєні високих урядових нагород, а завідуючи сільським медичним пунктом Марія Олексіївна Радиш була нагороджена Зіркою Героя праці України.
В Кобаках тривалий час жили і працювали відомий українських новеліст Марка Черемшини та композитор Михайло Гайворонський – автор славнозвісної пісні “За світ встали козаченьки”.
В Кобаках народився і поет Дмитро Осічний – автор двох поетичних збірок.