ІСТОРІЯ ПРИКАРПАТТЯ

1848-1849 – в Австрії та Угорщині проходить буржуазно-демократична революція, яка захопила і Прикарпаття. У Станіславі було створено національну гвардію. У серпні-вересні 1914 року австро-угорська армія зазнала поразки.

У лютому 1919 року в Станіславі галицькі комуністи зібралися на свою першу крайову конференцію, на якій було проголошено створення Комуністичної партії Східної Галичини. Її Центральний Комітет очолив К.Саврич, уродженець села Кухільники Рогатинського повіту.

Сезонт Букатчук, Михайло Левицький, Василь Корбутяк, Михайло Заячківський, Петро Майданський та багато інших відомих діячів Комуністичної партіє Західної України все своє життя, віддали боротьбі за краще майбутнє народу.

У вересні 1939 року Прикарпаття святкувало возз’єднання з Радянською Україною в братній сім’ї народів СРСР.

Заклично співали трембіти, сповіщаючи про народжен6ня нового яснозорого дня. Там, де лише сягають беркути, тріпотіли червоні полотнища.26-28 жовтня 1939 року Народні Збори у Львові, на яких посланцями трудящих Прикарпаття були Созонт Букатчук, Вільгельм Столярчук, брати Петро і Дмитро Майданські, Григорій Гаврищук, Василь Паркулаб, Михайло Лев та багато інших депутатів з числа робітників, селян і трудової інтеліганеції, прийняли декларацію про встановлення Радянської влади на всій території Західної України і про возз’єднання її з Радянською Україною.

Як тебе, мій краю, не кохати!

За твої смерекові ліси,

За повиті думами Карпати

У розповні величі й краси,

За твої барвисті вишиванки,

За минув шість, славну дотепер,

Й чарівні в народженні світанку

Бистрицю, Черемош і Дністер.

Краю мій, колиско пісні й танцю!

На колись згорьованій землі

Вже гуцули, бойки, наддністрянці –

Свого щастя вдатні ковалі.

За набуті працею обнови,

За людей, що славлять рідний край,

Я тобі вклонюся знову й знову,

Розквітай, моя земля Франкова,

На добро і щастя розквітай!