Українське народне і професійне декоративно-прикладне мистецтво

2) розвиваюча - розвивати в дітей відчуття кольору, композиції, уяву, фантазію, зорово-рухову координацію;

3) виховна - виховувати в дітей повагу і любов до українських народних традицій і звичаїв, працелюбність і шану до чужої праці.

Обладнання: ілюстративний матеріал - таблиці з поетапним зображенням створення шва "козлик"; орнаменти - зразки однолітків, українські народні сорочки з вишитим орнаментом.

Художній матеріал - міліметровий папір, олівець, гумка, кольорові олівці чи фломастер.

Методи і прийоми роботи вчителя:

Бесіда, розповідь, коментар, спостереження, аналіз, наочність, активізація уваги, робота на класній дошці.

Види діяльності учнів на уроці:

Практична, комунікативна, оцінна, пізнавальна, творча.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

- Добрий день, діти. Давайте познайомимось. Мене звати Ірина Мирославівна.

ІІ. Сьогодні у нас урок надзвичайний.

Але щоб дізнатися, яка сьогоднішня тема, вам потрібно відгадати ребус.

Правильно - це вишивати. І сьогоднішня наша тема звучить так: "Вишивання шва "козлик".

ІІІ. Подача нового матеріалу.

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, шерсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлене різнотипністю матеріалів, технік виконання орнаментів, композицій, колориту, які мають численні локальні особливості. Художнє обдарування українського народу, вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах. Немає меж розмаїттю їхніх художньо-виражальних засобів.

Для вишивання бажано користуватися нитками, що не линяють. Адже лише одна нитка після прання може зіпсувати всю річ. Вишивати можна на різних тканинах. Голку для вишивання підбираєм довгу і тонку, що легко проколює тканину, не залишаючи великих дірок. Щоб не пошкодити пучки пальців, треба користуватися наперстками.

При вишиванні голку берем двома пальцями - великим і вказівним і допомагаєм середнім (центральним, з наперстком). Ножиці застосовуєм маленькі, з гострими кінчиками для відрізування кінців ниток після закінчення вишивання. Щоб тканина для вишивання не забруднювалась, потрібно на коліна покласти біле полотно. Сидіти потрібно рівно, не горблячись. Під ноги поставити можна маленький стільчик. Вишивати потрібно при денному світлі, щоб очі не втомлювались.

ІV. Інструктаж по виготовленню виробу

Шов "козлик" утворюють перехрещені стібки з лицьового боку і два паралельні ряди ліній з вивороту. Виконують його так. Проколюєм тканину з вивороту на лицьовий бік в точку 1, протягуєм голку "на себе", відкидаєм нитку праворуч вверх і набираєм на голку 3-4 нитки, далі робимо з вивороту прямий стібок (цифри 2-3), направляючи голку "на себе". Потім відкидаєм нитку по діагоналі вверх ліворуч і набираєм 3 нитки (цифри 4-5). Цей шов можна застосовувати як для декоративного оформлення виробів, так і для підрублювання країв та швів одягу.