Елементи оформлення сучасного газетного видання

Для набору тексту використовується, як правило, шрифт світлого прямого накреслення невеликих кеглів. На цьому фоні виділяються заголовки, набрані великими літерами, шрифтами переважно напівжирних та жирних накреслень. Аналізуючи застосування тієї або іншої кількості гарнітур для набору тексту, варто виділити такі стилі оформлення, як одногарнітурний, малогарнітурний і багатогарнітурний.

Сполучення одного елемента з іншими супроводжується певним набором специфічних співвідносних характеристик. Титульний шрифт використовується для набору заголовків (функція), виділяє їх (призначення). Текстовий шрифт є самостійною одиницею оформлення, що відрізняється від титульного такою специфічною ознакою, як кегль. Це розмірна (кількісна) ознака. Проте, поряд із цією особливістю, текстовий шрифт має свою основну функцію (набір тексту), призначення (позначити і донести до читача текст із найменшими викривленнями й утрудненнями, тобто в найзручнішій для читання формі) і, крім того, ще ряд специфічних ознак залежно від стилю видання.Просторові та графічні ознаки (розмірні характеристики, накреслення) будь-якого елемента оформлення надають йому додаткових нових властивостей. Наприклад, зміна накреслення дозволяє виділити декілька слів у рядку. Рамка об'єднує публікації в добірку. Зменшення кількості літер у рядку утворює просторово виділений блок. Ці дві властивості - видільні й об'єднувальні - існують одночасно в комплексах і системах різних рівнів. Виділення будь-якого матеріалу одночасно об'єднує його з іншими. До того ж видільні й об'єднувальні властивості притаманні не лише елементам оформлення, але й комплексам елементів. І ці властивості різняться за силою впливу так само, як і рівні організації елементів.

Текстовий або заголовний рядок об'єднує декілька елементів (текстових, декоративних, пробільних), що складають його, і відокремлює (виділяє) їх від інших, розташованих у сусідніх рядах і входять у єдиний комплекс. Рамка об'єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об'єднує матеріали і добірки, що знаходяться на ній, і виділяє їх від інших публікацій номера. Номер як частина газети об'єднує всі матеріали і одночасно відокремлює ці матеріали від інших номерів. А сам об'єднується з іншими номерами в системі "газета".

Застосування елементів в конкретній газеті зумовлюється їхньою роллю. Порядок їх розташування, логічні зв'язки між ними лежать в основі структури видання. Перенесення наголосу (головного зв'язку) змінює не лише загальний вигляд газетної сторінки, але й склад елементів оформлення та їх дію. Подібне стає можливим лише при гармонійному сполученні всіх змістових і оформлювальних елементів. Будь-яке порушення єдиної композиції сторінки призводить до атектонічності форми і змісту, погіршує сприйняття газети, руйнує загальноприйняту модель.

На основі аналізу оформлювальних елементів як системи визначається тип газетних видань. До відмінностей, за якими формуються типи видань, належать:

- формат;

- обсяг;

- періодичність;

- кількість використовуваних шрифтів;

- наявність лінійок, кліше, інших елементів виділення та відокремлення.

Цілісності газетна сторінка набуває, коли засобами виділення утворюються змістові блоки. "Її побудова, а потім й узгодження за вимогами того чи іншого стилю - побудова двох розгорнутих одна навпроти одної сторінок є основним завданням композиції книги"11. Тобто за допомогою окремих елементів (лінійок, пробілів) засобами виділення елементи групуються або розмежовуються, встановлюються у потрібному місці, симетрично або асиметрично, утворюють ритмічні ряди. Саме спосіб застосування елементів визначає обличчя видання, його відміну від інших, а порівняння елементів та засобів сучасних газетних видань дає змогу виділити окремі архітектонічні типи.

Література

1. Фаворский В.А. О композиции // Декоративное искусство. - 1965. - №7. - С.11.