Журналістське слово як засіб передачі внутрішнього стану людини

4) журналіст моделює психічний стан реципієнта;

5) журналіст перевтілюється в героя свого твору.

Слід також зазначити, що моделювання за своєю суттю можна застосовувати у будь-яких засобах масової інформації. Але найефективнішим використання такого методу буде у друкованих ЗМІ. Це пояснюється тим, що однією з переваг друкованих ЗМІ є, як відомо, можливість повернутися до прочитаного й детально закцентувати увагу читачів на окремих абзацах чи рядках.Моделювання певною мірою має риси літературного твору, але, на нашу думку, слід говорити про своєрідний вияв публіцистики, адже найголовнішою все ж таки є інформативна мета створення таких матеріалів. Літературні засоби в таких матеріалах використовуються як найкращі ілюстрації, мета яких - повною мірою передати внутрішній стан людини. Недоліком слід вважати порівняно невелику аудиторію, зацікавлену подібними матеріалами. Це пояснюється тим, що перевага в сучасній журналістиці надається, в основному, суто інформативним коротким жанрам, де мала кількість слів концентрує в собі надзвичайно великий зміст задля вдоволення інформативної жаги суспільства.

Проте деякі матеріали, створені за допомогою моделювання, можуть викликати широкий резонанс у суспільстві, і це вказує на високий ступінь ефективності таких журналістських творів.

Слід окремо сказати, що ефективними ці матеріали будуть лише тоді, коли журналіст повністю перевтілиться в героя свого твору.

Застосування методу моделювання при передачі внутрішнього стану людини проілюструємо, запропонувавши вашій увазі невеличке есе.

ПАРИЗЬКІ ЛИСТИ

Тут уже справжня осінь. Розкиданий клен не поспішають прибрати. Лише вітер теплими хвилями час від часу здіймає позолоту бруківки. Паризьке листя.

Знайшов місце, де нема туристів. Спокій. У численних пасажах ще теліпаються прапорці країн, чиї футбольні збірні були тут влітку на світовому чемпіонаті. Полинялі від паризьких вітрів і дощів... З вітрин посміхаються фото чемпіонів. Крізь море реклами інколи пробивається футбольний інформаційний рядок незабутньої перемоги: подяка Зідану та Петі за фінал...

Лувр, його краса. Біля скляної піраміди знову прапори, футболки, шарфи та шапочки. Тут футбольні декорації ще не знімають. Прикро, що нема акторів. Єдиною відмінністю від чемпіонатського місяця є обмаль туристів, зацікавлених футбольно-паризькими аксесуарами.

...Пішов дощ. На жовтому кленовому листі лишаються краплі - сльози переможених і шампанське переможців.

...На Ейфелевій чорним маркером понаписували прізвища італійських футболістів. Напишу слово "Україна". З вершини вежі Стад де Франс помістився на долоні. Сховав його до кишені пам'яті, що й досі волога від дощу.

...Туристи з різних країн постійно махають руками з автобуса в автобус, вітаючи зі святом Парижа, зі святом свого перебування в Парижі. Але європейців упізнати легко. Чоловіки одягнуті у футболки своїх місцевих команд: тут і "Барселона", й "Інтер", і "Манчестер Юнайтед", і... "Динамо", наше "Динамо".

...Знову шукаю місце без туристів. У кав'ярнях п'ють легке вино, запиваючи кавою. Я теж п'ю. За Париж!

У музеї Гривен по м'ячу готовий ударити восковий Роналдо. А поруч із ним - дві бабусі у футболках збірної Франції. Теж воскові. Такі собі застиглі в часі усмішки чемпіонату.

...Сьогодні вже пізно. Завтра збиратиму клен. Купую квітку для неї. Вона в Києві. Дарма, що зав'яне. Привезу гербарій.

...Негри, що по всьому Парижу чіпляються до туристів зі своїми сувенірними копіями Ейфелевої та дивними пластиковими птахами, що вміють літати, уздрівши футболку "Динамо", вигукують: "Шевченко! Шевченко!" Набиваються у друзі. "Хоч ви і знаєте Шевченка, але ваші сувеніри ні до чого мені. Я цю вежу назавжди запам'ятаю", - думаю собі.