Зворотний зв'язок із читачем
Зворотний зв'язок із читачем
Для ефективного висвітлення екологічних проблем надзвичайно важливо мати зворотний зв"язок. Саме завдяки реакції читачів на ту чи іншу подію або публікацію журналісти можуть зрозуміти, наскільки їх активність корисна для аудиторії. Найпоширенішими видами зворотного зв"язку є листи та дзвінки читачів, анкетування аудиторії.
Багато з редакцій сьогодні задовольняються своєрідною відпискою: "Листування з читачами ведеться на сторінках газети". Роблячи цей крок, вони позбавляють себе ще недостатньо оціненого ресурсу - майбутніх читацьких листів.
Лист як журналістський жанр виник у результаті пристосування форми особистого та ділового листування до потреб журналістики. Опублікований лист стає здобутком масової аудиторії. Тому на сторінках преси мають з"являтися тільки ті з них, які важливі для всієї аудиторії. Привнесення в ділове та особисте листування ідей, значущих для суспільства в цілому, було необхідною умовою становлення листа як самостійного жанру журналістики.
Публікації, що виконані в такому жанрі, часто називають епістолярною журналістикою (від грецького - послання). Епістолярну журналістику варто вирізняти поміж інших жанрів, починаючи із замітки і закінчуючи оглядом, які теж друкуються в рубриці "Листи наших читачів" у багатьох газетах та журналах.
Лист як епістолярний жанр має свої особливі характерні риси. Першою з цих рис - форма безпосереднього звернення автора до адресата. Друга риса - прагнення автора змусити адресата активно діяти.
Можливість листа бути не просто засобом спілкування, але й інструментом ефективного впливу на широке коло читачів, супроводжується певними ознаками.
По-перше, у своїх листах автори іноді висловлюють найпотаємніші почуття. Тому вважається, що в епістолах інших людей також можна прочитати те, що ті думають інколи насправді. Ця психологічна установка закріплювалася у свідомості протягом століть. І не враховувати її журналісти не можуть.
По-друге, у листі, як ні в одному іншому матеріалі, автор може висловити свої думки, що наболіли, відображати всі відтінки почуттів. А це кращий шлях для досягнення взаєморозуміння між автором і читачем.
По-третє, лист чітко виділяє та називає коло адресатів, обраних автором. Таким чином зосереджується увага аудиторії, зростає очікування нею реакції на опублікований лист. Сучасна преса часто використовує листи як засіб звернення до відомих особистостей чи політичних діячів, розраховуючи на їх участь у вирішенні тієї чи іншої проблеми, яка відтепер знаходиться під контролем усієї аудиторії.
По-четверте, часто лист у газеті - це привселюдний виклик адресату, запрошення до відкритої дискусії, в якій він має продемонструвати не тільки свої професійні якості чи свою владу, а й особисту мужність, інтелект, моральну стійкість.
Звичайно, що не кожен може виступити у ролі лицаря на турнірі, обличчям до обличчя опонента. Тому мало кому до вподоби подібні виклики. У результаті між автором листа та адресатом може виникнути часом незрима, але всім чітко зрозуміла конфліктна ситуація. А це приваблює читачів, тримає їх у стані напруженого очікування, спонукає слідкувати за кожним наступним номером газети чи журналу, в яких може з"явитися відповідь на лист. Це, зрозуміло, примножує можливість впливу публікації на читачів.
Розглянемо один із прикладів. Проаналізуйте аргументацію.
"Ми живемо у ноосфері!"
Відкритий лист пану Костянтину Ситнику, народному депутату України, академіку НАНУ
Спочатку цитата з написаної Вами у співавторстві з паном Багнюком статті "Чи увійдемо в ноосферу?" з "Урядового кур"єра" за 12 грудня 1998 року: "Отже, атомна промисловість (слід, мабуть, читати "енергетика") не тільки економічно, соціально й екологічно небезпечна, вона аморальна за своєю суттю і її потрібно якнайшвидше замінити на екологічно чисті джерела енергії".