Дієслово. Дієвідміна

ДІЄВІДМІНА (Coniugatio)

У латинській мові є чотири дієвідміни. Вихідною формою є неозначена форма дієслова (infinitivus). Інфінітиви теперішнього часу закінчуються на -re

Ornare - прикрашати

Movere - рухати

Legere - читати

Capere - брати

Statuere - постановляти

Audire - слухати

Визначаємо приналежність дієслова до дієвідміни за голосним, який стоїть перед -re. Отже, для дієслів І дієвідміни характенре “а” (довге), для ІІ дієвідміни - “е” (довге), для ІІІ дієвідміни - “е” (коротке) і для IV дієвідміни - “і” (довге)

Основи дієслів теперішнього часу визначаємо, відкинувши в І, ІІ та ІV дієвідмінах -re, а в ІІІ дієвідміні - -еre. Таким чином основи дієслів:

І Ornare - основа orna-

ІІ Movere - основа move-

ІІІ Legere - основа leg-

ІІІ Capere - основа capi-

ІІІ Statuere -основа statu-

( У ІІІ дієвідміні основи закінчуються на приголосні, а також на голосні “u” та“i”)

IV Audire - основа audi-

Основних форм дієслова чотири, але на першому етапі рекомендується записувати і вивчати дієслова в двох формах: 1) перша особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану; 2) неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану.

Наприклад: orno (інфінітив записується скорочено) - прикрашати.

Moveo, -ere - рухати

Lego, -ere - читати

Capio, -ere - брати

Statuo, -ere - постановляти

Audio, -ere - слухати