Додаткові підрядні речення
Додаткові підрядні речення
(Die Objektsätze)
Додаткові підрядні речення найчастіше відповідають на питання was? (що?) і підпорядковуються головному речен¬ню за допомогою сполучників: daß (що), ob (чи) і сполучних слів: wer (хто), was (що); wo (де), wann (коли), wie (як); woran (на чому, про що), womit (чим, з чим), worauf (на чому, на що), wofür (для чого, за що) і деяких інших.
In der Deutschstunde er fuhren wir, daß Karl Marx einen großen Einfluß auf Heines Schaffen ausgeübt hat.На уроці німецької мови ми дізналися, що Карл Маркс мав великий вплив на творчість Гейне.
Wir wissen noch nicht, ob wir im nächsten Jahr Auszüge aus den Werken von Heine le¬sen werden.Ми ще не знаємо, чи буде¬мо читати наступного року уривки з творів Гейне
Der Lehrer fragte die Schü¬ler, wo und wann der berühmte österreichische Komponist Mo¬zart geboren wurde.Вчитель запитав учнів, де і коли народився видатний ав¬стрійський композитор Моцарт.
Додаткові підрядні речення можуть приєднуватися до го¬ловного і без сполучника. В цьому випадку вони мають поря¬док слів самостійного речення, а дієслово стоїть в кон'юнктиві.
Порівняйте:
Er meinte, daß dieser Schü¬ler gefehlt hat. Er meinte, dieser Schüler habe gefehlt.Він думав, що цей учень був відсутній
Непряма мова (die indirekte Rede) в німецькій мові, як і в українській, виражається додатковим підрядним речен¬ням і вводиться звичайно сполучником daß (що).
Unsere Klassenleiterin teilte uns mit, daß wir im Frühling den Kollektivbauern helfen werden.Наш класний керівник сповістила нам, що весною ми будемо допомагати колгоспникам.
В сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається інди¬катив, але якщо сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон'юнктивом. Кон'юнктив є в цьому випадку показником під¬леглості підрядного речення головному.
Sie sagte, sie sei an diesem Sonntag beschäftigt.Вона сказала, (що) вона в цю неділю зайнята.
Непряма мова може виражати непряме питання (die indirekte Frage), яке є додатковим підрядним реченням.
Якщо пряме питання не має питального слова, то непряме питання вводиться сполучником ob (чи). Якщо в прямому пи¬танні є питальне слово (займенник або прислівник), то непряме питання починається з цього питального слова, яке стає сполуч¬ним словом, що вводить додаткове підрядне речення.
Порівняйте:
Пряме питанняНепряме питання
а) без питального слова Er fragte mich: „Willst du an diesem Zirkel teilnehmen?" Він спитав мене: «Ти хо¬чеш взяти участь у цьому гуртку?»б) із сполучником Er fragte mich, ob ich an diesem Zirkel teilnehmen will. Він спитав мене, чи хочу я взяти участь у цьому гуртку.
а) з питальним словом Sie fragte meinen Freund: „Wann bist du frei?" Вона спитала мого друга: «Коли ти вільний?»б) з тим самим питальним сло¬вом у ролі сполучного слова Sie fragte meinen Freund, wann er frei ist.