Якою є роль держави у сучасному суспільстві?

5) інформаційна — участь у розвитку світового інформацій¬ного простору, встановлення режиму використання інформацій¬них ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

6) оборона держави — захист державного суверенітету від зов¬нішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєн¬ними засобами;

7) підтримання світового правопорядку — участь у врегулю¬ванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.

Конкретна функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави; характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.

Зміст внутрішніх і зовнішніх функцій держави змінюється на різних етапах її розвитку. У незалежній Україні з переходом до ринкових відносин зміст економічної функції держави (у порівнянні з СРСР) істотно змі¬нюється. Хоча сфера державного управління і не зводиться до державного сектора економіки, для втручання держави в приват¬ний сектор економіки встановлюються межі. Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окре¬мих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повнова¬женнях), закріплених за ними.

Останнім часом роль держави слід розглядати з точки зору “соціальності держави”. Поняття «соціальна держава» є плодом XX століття, тоді як поняття «правова держава» виникло раніше — у XIX столітті, хоча витоки обох слід шукати в давнині. Вже відомі мислителі античності (Платон, Аристотель та ін.) зверталися до пошуків принци¬пів, форм і конструкцій узгодженої взаємодії влади і права.

Поняття «соціальної держави» було висунуто у 1929 p. ні¬мецьким державознавцем X. Хеллером і згодом поширилося в Європі. У США ідея соціальної держави була сприйнята пізні¬ше, ніж у країнах Європи, оскільки тип свідомості американсь¬кого суспільства був орієнтований на принцип індивідуалізму.

Після Другої світової війни концепція соціальної держави одержала закріплення в конституціях ряду країн Західної Євро¬пи (ФРН, Іспанія та ін.). Стаття 1 Конституції Іспанії 1978 p. зазначає, що Іспанія є соціальною, правовою та демократичною державою, вищими цінностями якої є свобода, справедливість, рівність і політичний плюралізм. Стаття 20 Конституції ФРН 1949 p. говорить про те, що ФРН є демократичною і соціальною федеративною державою. У Конституції Франції записано, що вона є демократичною і соціальною республікою.

У наші дні соціальна держава означає насамперед обов'язок законодавця бути соціальне активним в ім'я згладжування супе¬речних інтересів членів суспільства і забезпечення гідних умов життя для усіх за наявності рівності форм власності на засоби виробництва. Держава стає органом подолання соціальних про¬тиріч, урахування і координації інтересів різних груп населення, проведення до життя таких рішень, які б позитивно сприймали¬ся різними верствами суспільства, її мета — за допомогою соці-альної політики, забезпечення рівності та умов політичної спів¬участі об'єднати населення, стабілізувати соціальну (утому чис¬лі правову) і економічну системи, забезпечити їх прогресивну еволюцію.

Соціальна правова держава — це політична організація сус¬пільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.

Список використаних джерел

1.Конституція України. – К., 1996.

2.Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 1997.3.Основи теорії права: Навчальний посібник/ А.А.Нечитайленко - Харків, 1998.