Виникнення держави і права

ПЛАН

Вступ

1. Виникнення держави

2. Особливості походження права

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочат¬ку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися. Є чимало народів і націй, що створили свої держави лише у XX столітті. Внаслідок конкретних історичних причин вони або ні¬коли не мали власної держави, або втратили ранню державність і тривалий час входили до складу інших багатонаціональних дер¬жав, відчували національні утиски з боку пануючої влади основ¬ної нації. Ба¬гато хто з них зуміли домогтися власної державності у XX ст. в ре¬зультаті реалізації права націй на політичне самовизначення. Процес виникнення держави і права відбувався при їх взає¬мному впливі один на одного і був викликаний потребами економічних відносин, що складалися при на¬явності приватної власності, поділу праці, товарного виробницт¬ва і обороту; необхідністю закріплення економічного статусу то¬варовласників, забезпечення для них стійких і гарантованих еко¬номічних зв'язків, умов для економічної самостійності, необхідністю підтримувати стабільність і порядок у суспіль¬стві в умовах поглиблення та загострення соціальних протиріч і конфліктів, організацією публічної влади, відокремленої від населен¬ня та здатної санкціонувати звичаї, встановлювати юридичні норми і забезпечувати втілення їх у життя; перетворенням людини на відносно самостійного індиві¬да. Не можна шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих суб'єктів, де індивід не є відокремленою особою, що усвідомлює можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства.

1. Виникнення держави

У далекій давнині держави не було. Умовно цей період мож¬на назвати додержавним суспільством, яке поетапно було:

— праобщиною (первісне людське стадо);

— родовою общиною;

— селянською общиною.

Община — універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі наро¬ди світу. В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з ме¬тою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Це стало початком соціальної організованості, яка роз-винулася в період родової общини завдяки колективізму у виро¬бництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були примітив¬ними, а продуктивність праці — низькою, родова община кори¬стувалася усім спільно — мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).

Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Спо ріднення дотримувалося за материнською лінією. Роди об'єдну валися у племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.

Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду обумовили таку організацію соціальної влади, як первісне суспіль¬не самоврядування.