Шпори по страхуванню

1. Страхова послуга як специфічний товар.

Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступає як специфічний товар на страховому ринку.

У порівнянні із звичайним товаром, страховик не створює ніякого матеріального продукту. Його продукт може бути визначений як невідчутна діяльність, у зв’язку з цим відноситься до поняття “послуга”. Страхова послуга належить до категорії фінансових послуг, так як послуги банків, фінансових установ.

Страхова послуга у порівнянні з переліченими послугами – це така послуга, яка потребує від страховика певних зусиль, спрямованих на формування потреби в цій послузі. Тому страховик повинен кожного разу на кожній стадії проходження страхової угоди і протягом всього строку дії договору страхування безперервно демонструвати страхувальнику, що він особливий, має хороший захист, що даній страховій компанії можна довіряти і що інтереси клієнта на першому місці. Для страхової послуги дуже важливим є демонстрація готовності постійно услужити страхувальнику, адже він сплачує гроші у вигляді страхових внесків, отримуючи натомість від страховика зобов’язання забезпечити страховий захист.

Ці два принципові моменти визначають ряд особливостей, якими характеризується страхова послуга: 1. надавати страхові послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фінансові гарантії; 2. Щоб надавати страхові послуги страхова компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страхова послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страхових послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страхова послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страхова послуга носить обов’язковий характер тоді, коли надання страхового захисту необхідне з точки зору суспільних інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страхових послуг здійснюється через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страхових послуг завжди укладається договір страхування (досить часто він має спрощену форму) і виступає у вигляді полісу.

Купуючи страхову послугу страхувальник практично завжди платить повну ціну наперед.

2. Ознаки, що характеризують страхову послугу.

За економічними ознаками виділяють страхування життя та загальні види страхування. В основу цієї класифікаційної ознаки покладено принцип наявності нагромаджувального характеру договору страхування та строк дії ДС.

За об`єктом страхування можна виділити наступні види:

особисте страхування (життя, здоров`є, працездатність страхувальників або застрахованих);

майнове страхування (майно в різних його видах, рухомі і нерухомі цінності, грошові кошти, доходи);

страхування відповідальності.

За статусом страхувальника виділяють страхові послуги, що захищають інтереси громадян, тобто фізичних осіб, і ті, які обслуговують інтереси суб`єктів підприємницької діяльності.

За статусом страховика можна виділити державне, комерційне та взаємне страхування.

Щодо класифікації страхових послуг за юридичною ознакою, то тут існують кілька підходів. Один з них було запропоновано та впроваджено згідно з Директиви ЄС з 01.01.1978 р., за якою було виділено 7 класів довгострокового та 18 класів загального страхування.

4.Особливості маркетингу в страхуванні

Особлив-ті маркет-гу в страх-ні та завдання. 2 основні задачі: 1) Формування попиту на страх послуги; 2)Задоволення страх інтересів клієнтів з точки зору кількості і якості страх послуг. Тобто попит створюється зусиллями страхової компанії і нею ж і задовольняється. З точки зору економічної теорії формування попиту – це цілеспрямований вплив на потенційних покупців з метою підвищення рівня попиту до бажаного рівня, який наближається до рівня пропозиції даної страхової компанії. Страх компанія використовує для створення попиту методи впливу і переконання за допомогою: 1)Цілеспрямованої реклами; 2)Проводить організаційні заходи по укладанню договорів; 3)Використовує диференціацію тарифів та страх послуг; 4)Використовує поєднання страх послуг з різноманітними формами торгового та юридичного обслуговування і таким чином планування стратегії і тактики маркетингу спрямоване на заволодіння страховим ринком, але й на здійснення постійного контролю за формуванням попиту, щоб у потрібний момент перебудувати стратегічні програми і тактику конкурентної боротьби. Друга задача маркетингу досягається за допомогою: Високої культури страхового обслуговування; Ефективно побудованої системи продажу. Практичний маркетинг страха спирається на такі принципи: 1)Глибоке вивчення кон’юнктури страхового ринку; 2)Сегментація страхового ринку (виділення сегментів, секторів ринку); 3)Гнучке реагування на потреби страхув-ків; 4)Інноваційний підхід (постійне вдосконалення, модифікація послуг, які пропонує страх компанія). 5)Формування попиту.