Економічний зміст , страхування кредитних ризиків
Економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик замість отриманої невисокої страхової премії бере на себе - замість боржника - роль гаранта оплати його повної за¬боргованості у визначених термінах на користь застрахованого (бе¬нефіціанта) цієї гарантії.
При гарантійному (заставному) страхуванні у відносини всту¬пають не дві, як при делькредерному страхуванні, а три сторони:
кредитор - суб'єкт, на користь якого має бути виконане зо¬бов'язання і який одночасно є застрахованим та бенефіціантом страхової гарантії;
позичальник - суб'єкт, зобов'язаний повернути борг, він же страхувальник;
гарант - страховий заклад, який гарантує виконання зо¬бов'язань, він же страховик.
Ці взаємовідносини сторін унаочнює рис. .2.
Рис. 2. Взаємовідносини сторін при гарантійному страхуванні
Як показує міжнародна господарська практика, в умовах застав¬ного (гарантійного) страхування предметами страхового захисту (страхових гарантій) можуть бути різні вартості, передані на кредит¬них засадах одними суб'єктами іншим. Такими вартостями, зокрема, крім банківських позик, можуть бути суми належного до сплати ми¬та або ж інших прикордонних податків та зборів, суми належних компенсацій за невчасне виконання будівельно-монтажних робіт, невиконання поставок товарів та інших контрактів, суми отриманих авансів, які підлягають поверненню. Це так звані класичні зо¬бов'язання, під які надаються страхові гарантії.
У групі заставного (гарантійного) страхування практикується також особливий напрямок страхового захисту - страхування фінансових гарантій. Техніка надання страхових гарантій стає дедалі різноманітнішою. Саме тому кредити, видані під різні фі¬нансові гарантії, об'єднуються у дві групи:
а) кредити, повернення яких гарантується залученням давно відомих фінансових інструментів. Ідеться про іпотечні та банків¬ські кредити, які видаються під заставу іпотеки або іншого май¬на, що належить позичальникам. Іпотека та інше майно стають предметами страхування, а позичальник відповідно - страху¬вальником і застрахованим в одній особі;
б) кредити, повернення яких гарантується борговими зо¬бов'язаннями фінансового характеру: облігаціями, акціями, комер¬ційними паперами, сертифікатами фінансових активів підприємств. З огляду на різноманітність видів гарантій їх поділяють на гарантії, що стосуються відносин між приватними суб'єктами, та гарантії, що стосуються відносин, у яких одна зі сторін є суб'єктом загальнона¬родного, державного значення. Емітенти боргових зобов'язань самі й ініціюють таке страхування, щоб підняти довіру до себе.
Процедура надання страхових гарантій передбачає виконання тих самих дій, що й при укладанні типових договорів страхування:
1) визначення предмета страхової гарантії та його основних характеристик;
2) оцінювання ризику на підставі поданої та додатково отри¬маної інформації;
3) визначення умов угоди про надання страхової гарантії;
4) розрахунок страхового тарифу та визначення порядку спла¬ти страхової премії.
При гарантійному страхуванні, як і при делькредерному, за¬стосовують два способи надання страхового захисту:
одноразовий - застосування щодо окремої кредитної опе¬рації, яка потребує страхової гарантії;