Орієнтація страхової діяльності на фінансову стійкість страхових операцій
Такий елемент збитковості, як спустошливість, пока¬зує, скільки в середньому тварин гине від настання одного страхового випадку. Виходячи з рівня цього по¬казника, можна робити висновки щодо ефективності заходів по локалізації епізоотій, наслідків стихійного лиха, пожеж. Якщо від одного страхового випадків середньо¬му гине одна тварина, то замість двох елементів збитко¬вості (частота страхових випадків та їх «спустошливість) можна використати відсоток (К) падежу тварин. В цьому разі спустошливість дорівнює одиниці й не впливає на збитковість. Такі обставини можуть мати місце, насам¬перед, в особистій власності громадян, де від одного страхового випадку настає падіж однієї (часто єдиної) тварини. В державних і недержавних сільськогоспо¬дарських підприємствах при епізоотіях, стихійних чинниках, пожежах настання одного страхового випадку може зумовити загибель значної кількості тварин, тобто спустошливість буває більшою одиниці.
В роботі по забезпеченню фінансової стійкості стра¬хових операцій по страхуванню тварин слід розмежову¬вати загальний відсоток падежу від відсотка страхового падежу тварин. Обмежений обсяг страхової відпо¬відальності по умовах конкретних видів страхування може приводити до того, що при загальному високому відсотку падежу загибель застрахованих тварин буде не¬значною.Важливе значення має вивчення показника відно¬шення ризиків. Він показує відношення середньої суми страхового відшкодування по одному об'єкту до се¬редньої страхової суми однієї тварини. Якщо цей показник перевищує одиницю, це свідчить про падіж більш цінних тварин в порівнянні з загальним середнім рівнем їх страхової оцінки.
Відношення ризиків при загибелі не племінної про¬дуктивної худоби в сільськогосподарських підприємствах може виражати ступінь непридатності м'яса для спо¬живання людей. У цьому разі показник менший одиниці. В зв'язку з тим, що в діючій статистичній звітності особливо цінні племінні тварини, занесені в Державну племінну книгу з властивою їм високою балансовою вартістю, не виділяються із загального поголів'я, відно¬шення ризиків може перевищувати одиницю. В цьому випадку показник відношення ризиків вказує на падіж високопорідних племінних тварин і вимагає ретельного з'ясування причин цього випадку.
В дослідженні збитковості сум по особистому страху¬ванню необхідно розрахувати цей показник окремо по кожному виду страхової відповідальності Потім одер¬жані дані порівнюються з середніми нетто-ставками, які закладені в тарифах. Якщо показники збитковості суттєво не відрізняються під нетто-ставок або перевищують їх, необхідно провести аналіз елементів збитко¬вості. За допомогою його встановлюються фактори, що визначають високий рівень збитковості. В результаті одержують необхідні дані для підвищення 4інансової стійкості страхових операцій.
Поняття "страховий портфель" вживається для вста¬новлення фактичної кількості застрахованих об'єктів або діючих договорив страхування на певній території. Йдеть¬ся про підприємство, дільницю страхового агента, район, тощо. Під страховим портфелем в особистому страху¬ванні може також матись на увазі сума місячного стра¬хового внеску по діючих договорах довгострокового страхування життя на встановлену дату на певній території. Вся поточна й перспективна діяльність страхо¬вої організації спирається на страховий портфель, струк¬тура якого в кінцевому підсумку визначає фінансову стійкість страхових операцій. Адже від величини й якості страхового портфеля залежать величини надходжень страхових платежів, обсяги й коливання виплат стра¬хових сум й страхового відшкодування.
Структура й якість страхового портфеля можуть аналізуватись за допомогою деяких показників. Ве¬личина ж його виражається або числом застрахованих об'єктів, або загальною страховою сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.
Для структури страхового портфеля властиве спів¬відношення окремих видів страхування, а також між добровільними й обов'язковими формами. Структура страхового портфеля може аналізуватись в аспекті пито¬мої ваги діючих договорів і знову укладених договорів з мінімальними (низькими) і максимальними (високими) страховики сумами, групових та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під впливом асортименту страхових послуг, тобто системи видів і форм страхування. Особливе значення для забезпе¬чення фінансової стійкості страхових операцій має опе¬ративне реагування на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.
При аналізі страхового портфеля необхідно звертати увагу на його динамічність, що характеризується співвідношенням між договорами, що вже закінчуються.
Договорами, які знову укладаються. Для перспек¬тивного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій важливо намагатись досягти й зберігати Рівновагу портфеля. Цей стан характеризується, як мінімум, компенсацією знову укладеними договорами тих, строк дії яких закінчується. Разом з тим така компенсація повинна розповсюджуватись не лише на кількість договорів й обсяг внесків по них, але й бути Узгодженою з страховою сумою, строком страхування і суттєво не відрізнятись від ймовірності збитку, яка переважала в попередніх договорах.