Страхування і характер душі клієнта
Набагато велика частина населення в нормальному, сталому суспільстві являє собою адаптовану до умов життя прошарок з нульовою пасіонарністю. Сумарний імпульс їхніх пристрастей приблизно дорівнює сумі інстинктів самозбереження. Їхні інтереси і світогляд гармоніюють з умовами існування, вони не прагнуть змінити себе, не прагнуть змінити суспільство. Це їх, свого роду щастя, але оскільки страхування власного життя, здоров'я і майна вимагають елементарної уяви, напруги розумових здібностей, що неможливо при нульовому рівні пасіонарності , те і цей прошарок також не цікавий для страховиків як страхувальників по особистих договорах страхування, у якості ж розпорядників засобів підприємств і фірм ці особистості взагалі не зустрічаються.Вище їх коштують люди, що прагнуть упорядкувати своє життя без ризику для життя. Таких людей у стабільному урівноваженому суспільстві більшість. Це ініціативна частина населення, з різнобічними інтересами, утворені, законослухняні люди. Серед них знаходяться підприємці, велика частина активної інтелігенції, активна частина робітників, селян. Вони мають власність, дорожать здоров'ям, готові міркувати, зважувати і здатні приймати рішення. Для страховиків вони представляють золотий фонд клієнтури по частині особистого і майнового страхування.
Ще вище по пасіонарності знаходяться особистості, що прагнуть до життєвої удачі, що прагнуть досягти ідеалу в професійній діяльності (фахівці, учені, люди мистецтва), люди, що прагнуть до ідеалу матеріального успіху (великі бізнесмени керівники великих підприємств). У цій частині населення знаходяться страхувальники раритетів, майна юридичних осіб, обов'язкового страхування обличчя небезпечних професій на своїх підприємствах, вантажоперевезень, фінансових ризиків.
Службовці високого рангу фінансово-промислового комплексу дорожать своїм службовим становищем і не схильні ставити під удар свою кар'єру, заощаджуючи гроші власників (державні чи акціонерні) на страхових внесках. Вони охоче страхують усе, що покладено за законом, але ініціативу виявляти не хочуть.
Ще більшою пасіонарністю володіють особистості, що прагнуть до ідеалу морального успіху (лідери партій, політичні діячі, авантюристи великого масштабу). Ця категорія не представляє інтересу для страхування, тому що її представники звикли ризикувати, тільки в ризику бачать сенс свого існування, не прагнуть до щиросердечного спокою і романтика боротьби їм дорожче впевненості в майбутньому. На вершині пасіонарності знаходяться особи, що розглядають себе, як жертву заради ідеї, мети, що вони рахували високої (камікадзе, терористи, фідаїни тощо). Живучі заради ідеї, вони, хоча і впливають на стан суспільної атмосфери, самі по собі не цікаві для страхового бізнесу в зв'язку з їхньою малою чисельністю і байдужістю до спокійного життя. Суспільство, що потрапило під їхній вплив чи владу - це нещастя для простих громадян.
Страхування, як результат прагнення суспільства до стабільного життя.
Як вже згадувалось, пасіонарність ще не вивчена в достатньому ступені, але якщо навчитися її враховувати, активно на неї впливати, то можна використовувати ці знання там, де потрібно передбачати поводження великих мас населення.
Страхування - результат прагнення особистостей, суб'єктів, що складають суспільство, до стабільності в житті, до зниження різного роду ризиків. Тому страхування розвивається тільки тоді, коли рівень пасіонарності наближається до оптимального. Одночасно, коли рівень пасіонарності відходить від оптимального, обсяги страхування знижуються, тобто по них можна судити, відходить пасіонарність від чи оптимуму до нього наближається.
Які ще риси має оптимальна пасіонарність? Усі у світі відносно, але самі життєздатні особистості це ті, котрі не ризикують життям даремно і ті, котрі прагнуть до успіху, не загрожуючи життя інших. Якщо розглядати суспільний пристрій, мети суспільства з погляду пріоритету не нації, не класу, а прав людини, то можна ввести дефініцію - оптимальної буде пасіонарність, при якій забезпечується найбільша життєздатність більшості членів суспільства.
Як бачимо, з погляду страхового бізнесу, у пасіонарності особистостей, що складають суспільство, мається оптимум. Страховикам нецікаві люди як з малої, так і з підвищеною пасіонарністю.
Страхова справа сприяє підвищенню стабільності, упевненості, щиросердечному спокою, але знаходить благодатний ґрунт тільки там, де до цього є внутрішньо прагнення.
По статистиці в західних регіонах України кількість страхових компаній на один мільйон населення в три рази менше, ніж у центральних і в південних областях. Це свідчить побічно не тільки про ініціативність страховиків у цих регіонах, але і про більш оптимальний рівень пасіонарності населення й у свою чергу, про більш успішні результати в цих регіонах майбутніх страхових ініціатив.