Документи страхового обліку

1.1 Поняття документ та страховий документ

За тлумаченням Оксфордського словника „документ”-це діловий папір, що містить інформацію про щось або служить доказом чого-небудь. Документ (походить від латинського слова documentum та має значення "взірець", "посвідчення", "доказ", яке, в свою чергу, походить від слова doceo та має значення "вчу", "доводжу") — це єдність інформації (повідомлення) та речовинного (субстанціального) носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі як канал передачі інформації [Оксфордський словник].

Аналіз наукової літератури, довідкових видань, які стосуються тлумачення поняття "документ", дає підстави говорити про те, що поняття "документ" має багато сторін, особливостей і відтінків.

Термін документ використовується в багатьох галузях знань. Ряд наукових праць присвячені виченню та аналізу поняття документ, серед них роботи: Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецової-Водки, М.Г. Зубкова, В.А. Блощинської [;;;;].

Існує безліч визначень документа, які зафіксували певні уявлення про те, що він собою являє. У "Новому тлумачному словнику української мови " слово документ має такі значення: 1) це діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, що підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь (акт,протокол); 2) письмове посвідчення, що офіційно підтверджує особу (паспорт, трудова книжка тощо); 3) історично достовірне письмове джерело [Нов.тлум.словн.].

Інше визначення документа подає Г.М. Швецова-Водка і вважає, що документ це – єдність інформаційного та речовинного (субстанціального) носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі як канал передачі інформації [Швецова-Водка]. На основі цього визначення, авторка виділяє наступні елементи документа :

•субстанціальний носій інформації;

•має в собі яку-небудь інформацію та потрібний людині саме для того, щоб ознайомитися з цією інформацією;

•створюється людиною, щоб зберегти певне знання в часі та передати його іншим людям.

За переконаннями О.Г. Кірічка, документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини [Кірічок].

Державний стандарт ДСТУ 2732-94 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення" визначає документ як "запис інформації, зафіксований на матеріальному носії, основною функцією якого є збереження та передавання інформації в часі та просторі" [ДСТУ].

ДСТУ 2392-94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення “ подає документ як ”матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу” [ДСТУ].

ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення” визначає документ як “матеріальний об’єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі і просторі “.[ДСТУ]

У Законі України "Про інформацію" зазначено, що документом є матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії [ЗУ].

З погляду комунікативно-інформаційного підходу, документом є особлива форма каналу передачі соціальної інформації, яка характеризується закріпленням інформації на матеріальному носії.

Документ - це явище. Явище оформлення нового способу фіксації інформації, каналу комунікації. І саме головним моментом виникнення документа, формування його як явища є ознака типовості такого роду об’єктів з уніфікованим способом фіксації інформації і зовнішньою формою.