Розмежування страхування по об'єктах та видах небезпек і принципи страхування
Інтереси двох сторін в страхуванні прямо пов'язані з величиною страхових тарифів, що лежать в основі стра¬хових внесків, та відповідним обсягом страхового відшкодування. Саме цим зумовлена необхідність поділу підгалузей на конкретні види страхування, під якими мається на увазі страхування конкретних однорідних об'єктів у встановленому обсязі страхової відповідаль¬ності й по відповідних тарифних ставках.У структурі майнового страхування виділяються там види (об'єкти): страхування будівель, споруд, сільсько¬господарських тварин, домашнього майна, засобів тран¬спорту, врожаю, тощо в господарствах різних форм власності. Соціальне страхування включає такі конкретні види: страхування пенсій за віком, по інвалідності, з приводу втрати годувальника, страхування конкретних пільг серед тих чи інших груп населення. По особистому страхуванню розрізняють такі конкретні види, як страху¬вання від нещасних випадків, індивідуальне, за рахунок підприємств та організацій, змішане страхування життя, страхування на випадок втрати працездатності або смерті, страхування дітей, страхування додаткової пенсії та інше.
У страхуванні відповідальності розмежовується стра¬хування непогашення заборгованості, страхування цивільної відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки, зокрема, транспортних засобів, страхування цивільної відповідальності на випадок нанесення збитку в процесі господарської діяльності та інші види.
В структурі страхування підприємницьких ризиків виділяються ті їх види, які прив'язані до наявності кон¬кретного ризику в процесі виробництва продукції, вико¬нання робіт чи надання послуг.
Страхуванню властиві обов'язкова й добровільна форми. Держава встановлює норми обов'язкового стра¬хування. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування", обов'язкове страхування здійсню¬ється на підставі законодавчих актів, де визначаються види, умови й порядок проведення обов'язкового стра¬хування. При цьому страхувальник є вільним у виборі страховика, якщо інше не передбачене законодавством.
Добровільне страхування здійснюється на основі до¬говору між страхувальником і страховиком. Загальні умо¬ви і порядок добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страхови¬ком самостійно відповідно до вимог Декрету "Про стра¬хування". Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування. Добровільне стра¬хування не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин, не зумовлених страху¬ванням.
Раціональна погодженість обов'язкового й добро¬вільного страхування створює необхідну базу для сфор¬мування такого страхового ринку, сукупність видів страхування якого забезпечувала б різноманітний обсяг страхового захисту виробництва та інтересів людей. Поки що співвідношення різних видів страхової діяльності в Україні ще далеке від раціонального. Так, в 1993 році кількість діючих договорів по добровільному особистому страхуванню складала 61,8% від їх загальної кількості, добровільного майнового страхування - 13,1, добро¬вільного страхування відповідальності — 0,1, обо¬в'язкового страхування — 25,0%. Страхові витрати складали відповідно 45,4; 38,6; 10 та 5,8% до їх загальної суми.
Класифікація майнового страхування по видах не¬безпек дозволяє виділити в ньому чотири елементи, що не знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості:
— страхування матеріальних об'єктів, зокрема, будівель, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, готової продукції, домашнього майна, тощо від вогню та інших стихійних лих (землетрусів, повеней, тощо);
— страхування врожаю сільськогосподарських куль¬тур від погодно-кліматичних лих;
— страхування сільськогосподарських тварин в дер¬жавних, колективних та приватних господарствах на ви¬падок їх падежу чи змушеного забою;
— страхування засобів транспорту від аварці, юра-діжок та інших ймовірних небезпек.
Зазначеним елементам майнового страхування по видах небезпек властиві відмінності в обсязі страхової відповідальності при страхуванні конкретних об'єктів, що має велике значення для встановлення величини збитку, страхових тарифів, страхового відшкодування:.