Види загальнообов’язкового державного соціального страхування

Вступ

Соціальне страхування проводиться в обо¬в'язковому порядку і регламентується Постановою Ка¬бінету Міністрів України від 2 червня 1993 р. №398 "Питання соціального страхування".

Соціальне страхування включає такі конкретні види: страхування пенсій за віком, по інвалідності, з приводу втрати годувальника, страхування конкретних пільг серед тих чи інших груп населення.

Збір на обов'язкове соціальне страхування (у тім числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) перера¬ховується в державний бюджет платниками збору. Це здійснюється одночасно з отриманням грошей у банках на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки державного бюджету: обов'язкового соціального страхування, обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. Забороняється використання цих коштів не за цільовим призначенням.

І. Загальне поняття про загальнообов’язкове

соціальне страхування

Соціальне страхування включає такі конкретні види: страхування пенсій за віком, по інвалідності, з приводу втрати годувальника, страхування конкретних пільг серед тих чи інших груп населення. Особливість збору полягає в тім, що він включає і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.

Об'єктом оподаткування є:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 цього Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;

3) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, - сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України.