Порядок створення, функціонування та ліквідація страхових організацій

- з обов'язкового страхування майна та відповідальності — 20 відсотків.

Для забезпечення вищеназваних вимог необхідна постійна робота по встановленню, уточненню та коригуванню страхових тарифів, що передбачає дотримання деяких умов.

Однією з них є підтримання еквівалентності в інте¬ресах страхових партнерів, що означає слідуюче. Нетто-ставки повинні якомога повно відповідати ймовірності збитку, бо лише в такому випадку кошти страхового фонду, одержані від страхувальників за тарифний пе¬ріод, будуть достатні для страхового відшкодування. Розмір тарифних ставок визначається, здебільшого, в регіональних межах (в Україні це Полісся, Лісостепова зона, Степова, тощо) в середньому на 5 або 10 років. В регіональних же межах повинна відбуватись поверненість виплачених платежів у вигляді страхового відшко¬дування. Дотримування умови еквівалентності інтересів страхових партнерів відповідає перерозподільчій природі страхування, зміст якої в замкнутій розкладці збитку одного застрахованого на інших.

Важливо забезпечити доступність розмірів страхових тарифів для якомога ширшої сукупності страхуваль¬ників. Якщо застосовувати надмірно високі тарифні ставки, то вони можуть бути не під силу багатьом суб'єктам внаслідок їх слабкого фінансового стану. Разом з тим, доступність тарифних ставок визначається, насамперед, числом страхувальників, а також кількістю застрахованих об'єктів.

Однією з умов визначення розміру страхових тарифів є їх стабільність на протязі тривалого часу. Саме незмін¬ність тарифних ставок впродовж багатьох років (зви¬чайно, тут йдеться не про теперішню інфляцію в Україні) посилює у страхувальників впевненість у фінансовій стійкості страхової організації. Зрозуміло, що при зміні конкретних обставин проведення страхової операції та¬рифи не можуть залишатись стабільними.

Розширення обсягу страхової відповідальності, якщо цьому дозволяють діючі тарифні ставки, є також однією з умов встановлення певної величини тарифів. Дотри¬мання її є пріоритетним напрямком в діяльності стра¬ховика, виходячи з того, що чим значніший обсяг страхової відповідальності, тим повніше задовольняють¬ся інтереси страхувальників.

Визначення величини тарифної ставки має величез¬не значення для забезпечення рентабельності страхових операцій і діяльності страховика в цілому. Адже остан¬ній здійснює виплати по страховому відшкодуванню та інші витрати, формує прибуток лише за рахунок стра¬хових платежів. Враховуючи це, величина страхових тарифів повинна бути достатньою для покриття всіх витрат страховика і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Разом з тим у випадку, коли фактичний обсяг страхового відшкодування буде нижчим застосову¬ваної нетто-ставки, одержана економія може бути част¬ково направлена для поповнення резервного й запасного фондів страхової організації, а також для зростання прибутку.

Для показників збитковості страхової суми як основи побудови нетто-ставок властиві значні коливання по видах і формах страхування, а також з врахуванням територіальних особливостей. Існують помітні розбіжності в обсязі нетто-ставок між однорідними об'єктами страхування в залежності від ступеня ризику їх загибелі чи пошкодження. В зв'язку з цим для приведення у відповідність страхових тарифів з обсягом збитковості страхової суми використовуються принципи диференціації тарифних ставок.

Наприклад, у страхуванні майна сільськогосподарських підприємств, фермерів та орендарів тарифні ставки диференціюються за територіями (виділяються Полісся, Лісостепова зона, Карпати, тощо); групами сільськогосподарських культур (зернові, овочеві, тощо); видами тварин (велика рогата худоба, вівці, тощо); групами основних і оборотних фондів (будівлі, устаткування, сировина, готова продукція, тощо).

Диференціація тарифних ставок в добровільному страхуванні стосується однорідних об'єктів, видів страхування і також враховує територіальні особливості. Територіальна диференціація зумовлена різним рівнем збитковості страхової суми в сільській місцевості та в містах, що пов'язано з менш високими показниками вогнестійкості сільських будівель, більшим ризиком їх затоплення під час повені. Навіть у одній місцевості в приватній власності залежно від вогнестійкості будівель із врахуванням матеріалів, з яких виготовлені стіни (дерево, цегла, бетон, тощо), а також покрівля (руберойд, шифер, черепиця, залізо), можуть встановлюватись різні тарифні ставки.

По страхуванню сільськогосподарських тварин диференціація тарифних ставок побудована на врахуванні різниці в показниках збитковості по видах тварин, к вікових групах.Застосовується також диференціація тарифів по категоріях страхувальників з виділенням майна державних, недержавних юридичних осіб та приватних власників. Разом з тим при страхуванні сільськогосподарських культур, тварин, будівель, устаткування, сировини, тощо цих власників до них застосовуються тарифи, що диференційовані по об'єктах страхування.