СТРАХОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

ПЛАН

1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2. ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ. ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ

ТА РЕГУЛЮВАННЯ

3. ОРГАНІЗАЦІЯ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для ринкової економіки властива свобода підпри¬ємництва, різноманітність його форм, орієнтація всіх суб'єктів господарювання на споживача з метою забез¬печення зростання прибутку. В ринкових умовах держава безпосередньо не втручається в діяльність підприєм¬ницьких структур, їх взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками, тощо. Разом з тим державою визна¬чаються найважливіші правила ринкового господарю¬вання для всіх видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших важелів.

Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією метою використовується і страхування. Воно відіграє як роль одного з елементів такого регулювання економіки, так і саме виступає об'єктом управління, що функціонує в межах загальних і специфічних для нього особливостей.

Головною принциповою ознакою організації страхо¬вої діяльності на сучасному етапі є його демонополізація. Колись єдина на страховому ринку України організація Укрдержстрах, що діяла в системі державного страхуван¬ня СРСР, зараз не визначає повністю страхову політику. На початку 1995 р. кількість страхових організацій, які одержали ліцензію Укрстрахнагляду на право здійснення страхової діяльності, перевищила 640 товариств. * Разом з тим Укрдержстрах, на базі якого була створена На¬ціональна акціонерна страхова компанія "Оранта", ще значно переважає інші страхові компанії. Так, в 1993 р. її частка статутною фонду та сформованих страхових ре¬зервів складала 34,9% до загальної суми, надходження страхових сум та страхового відшкодування — 20,1, надход¬жень страхових платежів за рік — 38,6%.*

Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами, кооперативними та іншими органі¬заціями. Ще не знайшло поширення взаємне страхування, яке відіграє помітну роль в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Державна форма страхування виражає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Во¬на може здійснюватись в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, монополії держави на окремі його види, або ж при відсутності будь-якої державної страхової монополії. На сучасному етапі спостерігається тенденція розвитку останнього варіанту .в Україні, хоча, звичайно, і не виключається пріоритет держави в проведенні деяких видів обов'язко¬вого страхування.

Під акціонерною формою страхування розуміється така організація страхової діяльності, коли страхівниками виступають акціонерні товариства, що формують свій статутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така форма дозволяє засновникам при відносно невеликих власних коштах за рахунок за¬лучених грошових ресурсів забезпечити швидке зростан¬ня обсягу страхових операцій.

Взаємне страхування — така організаційна форма відносин, коли кожний застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі вони створюють об'єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї форми страхування властива менша комерційна зацікавленість в кінцевих результатах, ніж для акціонер¬ного страхування.

Аналогічний зміст із взаємним страхуванням має кооперативна форма його організації. Можна передбачити, що з формуванням страхового ринку України на ньому будуть на рівноправних засадах J діяти державні, акціонерні та взаємні страхові товариства. Це зумовить конкуренцію між страховиками за залучення коштів бажаючих застрахуватись, створення їм зручних умов, вигідне інвестування частини страхового фонду з метою досягнення високих кінцевих і фінансових результатів. Звичайно конкуренція, як правило, відноситься до проведення добровільного стра¬хування.