Європейська модель підтримки
- Які заходи в рамках проекту проводитимуться в Україні?
Головне завдання - сприяти підвищенню ефективності роботи Фонду та посилити його позиції як серед державних, так і серед недержавних установ. Тобто поліпшення роботи Фонду передбачає різні заходи, зокрема вдосконалення законодавчої бази, яка регулює роботу цієї установи. Це стосується, приміром, нарахування тарифів та інших питань.
Маємо також поліпшити поінформованість учасників системи страхування від нещасних випадків та профзахворювань. Тобто роботодавці мають бути добре обізнаними із своїми правовими обов’язками, це, насамперед, реєстрація та виплата внесків до Фонду. А працівники - з тими правами, що вони їх мають, а також з тим, на які види допомоги вони можуть розраховувати.
Реалізація проекту сприятиме виконанню Фондом профілактичної діяльності, а також медичної і професійної реабілітації потерпілих у рамках, передбачених законодавством України.
- Яким чином це буде здійснюватися?
Проект застосовуватиме як сучасні, так і традиційні методи. У першому випадку інформація поширюватиметься через мережу Інтернету, через веб-сайт. Традиційні ж методи включають інші різноманітні засоби інформації.
Окрім того, передбачається безпосереднє поширення інформації проектом. У ході реалізації проекту розроблені Типове положення про навчально-інформаційний центр Фонду та Положення про організацію модульного навчання працівників. Для організації навчально-інформаційних центрів Фонд надає приміщення у Донецьку та Хмельницьку. У цих областях проект поширюватиме інформацію безпосередньо на пілотних підприємствах.
Ми прагнемо покращити імідж Фонду: показати його, насамперед, як установу, котра надає послуги консультанта та допомагає роботодавцю, а вже потім – як установу, що виконує контролюючі функції.
- Які труднощі виникають під час здійснення проекту? Як ви їх долаєте?
Фонд - це установа, яка не може діяти незалежно, бо вона існує в рамках державної структури. В управлінні цією системою беруть участь держава, профспілки і представники роботодавців. Кожен учасник має певні власні інтереси. Тому виникає проблема гармонізації, координації роботи Фонду.
Держава, звичайно, зацікавлена у тому, щоб Фонд забезпечував усі необхідні виплати. Профспілки – щоб покривалися усі виплати постраждалим. Роботодавці, оскільки вони є платниками внесків, ‑ щоб отримувати певні послуги за ті кошти, що їх вони сплачують. І не зацікавлені у підвищенні тарифів.
- Як Ви оцінюєте роботу Фонду соцстрахування від нещасних випадків та профзахворювань?Якщо враховувати матеріальні ресурси, наявність персоналу та виходити з поняття "абсолютний мінімум", який необхідний для забезпечення функцій страхування від нещасного випадку, то можна сказати, що ця молода система навіть з такими ресурсами досить успішно справляється зі своїми завданнями. Структура Фонду покриває всю територію України, забезпечуючи її послугами страхування.
Але відсутність у країні системи підготовки кадрів для цього виду страхування та недостатня інформаційно-роз’яснювальна робота потребують удосконалення. Це сприяло б кращому виконанню основних завдань Фонду.
Деякі урядовці вважають, що адміністративні витрати на цю систему є надмірними.
Але фахівці проекту настійно рекомендують зміцнювати матеріальну базу Фонду, зокрема, збільшити витрати на проведення профілактичної роботи. Адже кожна гривня, витрачена на профілактику нещасних випадків, у майбутньому дозволить зекономити значні кошти, що виплачуються у вигляді компенсацій страхових виплат постраждалим. До речі, певну частину коштів, що передбачені на профілактику, можна витратити на проведення наукових досліджень.