Форми організації фондів страхового захисту

Кв – кількість виплат за певний період;

Кд – кількість договорів за певний період.

q = 720 / 100000 = 0,0072;

1.2.Обчислюємо коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір:

K = Q / S = 432 / 2130 = 0,203;

Тоді нетто-ставка дорівнює:

Тн1 = 100 х 0,0072 х 0,203 = 0,15 (грн. з кожної грн.)

2.Визначаємо ризиковане навантаження. Розрахунок імовірного настання страхового випадку дає можливість визначити середню величину цих подій. Але бувають відхилення від середньої величини в більшу або меншу сторону. У випадку більшого відхилення у страховика виникає дефіцит, у меншого – його запас. З цією метою створюється резервний фонд. Визначення резервного фонду (РФ) залежить від стійкості статистичного ряду. Тому перевіряємо ряд на стійкість.

2.1.Перевіряємо ряд на стійкість.

2.1.1.Визначаємо медіану:

Ранжирований ряд: 459, 559, 568, 678, 789, 789, 890, 1280, 1489.

М = 789.

Медіана ряду М = 789 шт.

2.1.2.Обчислюємо середню кількість страхових подій за формулою:

х = Ех / n; х – кількість подій, n – страховий період.

Статистичні дані й розрахунки відхилень від значень середньої зводимо в таблицю.

Табл. 1 Розрахунок тарифної ставки страхового ризику.

місяціх(х-хсер)(х-хсер)2

січень789-441936

лютий678-15524025

березень1489656430336

квітень559-27475076

травень568-26570225червень - -0

липень890573249