Законодавча база страхування з тимчасової втрати працездатності, його мета та основні терміни

Положення про правління відділення Фонду затверджується правлінням Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Виконавчі дирекції відділень Фонду вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади.

Директори виконавчих дирекцій відділень Фонду входять до складу правлінь відділень з правом дорадчого голосу.

Керівників виконавчих дирекцій відділень Фонду призначає та звільняє директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням відділення Фонду.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та видаткам, обумовленими народженням на добровільних засадах (частина третя статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стархування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням" від 18.01.01, 2240-ІІІ, надалі - Закон про непрацездатність). Ці особи мають право на матеріальне забезпечення, передбачені Законом про непрацездатність, за умов сплати страхових внесків у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі -Фонд). Підприємцям допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трилітнього віку призначає та сплачує виконавча дирекція відділення Фонду за місцем їх реєстрації як страхувальників (ч.2 ст.50 Закону про непрацездатність). Підставою для призначення таких виплат є розпорядження такої виконавчої дирекції. При цьому допомога виплачується в дні, встановлені Фондом (ч.3 ст.52 закону про непрацездатність).

Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001 р. № 2213-ІІІ.

Цей Закон спрямований на запровадження Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.Даний закон вказує на те, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3084-III ( 3084-14 ) від 07.03.2002 ).