Страхова компанія – як необхідний суб’єкт страхового ринку
В Україні також прослідковується тенденція створення стратегічних альянсів банків та страхових компаній. Найбільш відомими є альянси Промінвестбанку та АСТ “Вексель”, Приватбанку та СГ “ТАС”, Укрсоцбанку та АСК “Укрсоцстрах” і НАСК “Оранта”, банку “Аваль” та АСК “Еталон” тощо.Більшість провідних промислових підприємств також мають свої власні страхові компанії, або ж планують створити дочірні компанії. Головною особливістю вітчизняних страховиків є те, що багато з них є кептивними, не мають достатніх ресурсів для розвитку. З більш ніж 320 компаній на даний час близько 100 компаній активно здійснюють страхові операції. Для прикладу, в Польщі в сфері страхування іншому ніж страхування життя, працюють лише 32 компанії (населення країни складає 38 млн. чол.). Обсяг отриманих страхових платежів складає 20,8 млрд. злотих (в Україні в 2001 р. – 3,03 млрд. грн.). Експерти прогнозують зростання польського страхового ринку в найближчі 3-5 роки в більш ніж 400%.
Якщо провести паралелі в розвитку вітчизняного та польського страхових ринків та, враховуючи минулорічні зміни до Закону України “Про страхування” (особливо в частині збільшення вимог до статутних капіталів), можна спрогнозувати, що кількість національних страховиків в найближчі роки значно скоротиться. Їх, на нашу думку, достатньо в кількості 50-70 компаній. При цьому, державним контролюючим органам потрібно більш приділяти уваги не тільки абсолютним величинам активів, власного капіталу, статутного фонду страховиків, але й якості даних показників. Наприклад, аналіз структури активів деяких компаній свідчить про те, що в них основну частину складають неліквідні векселі та цінні папери, дебіторська заборгованість, основні фонди тощо.
Враховуючи ті тенденції, які склались на страховому ринку в Україні, можна передбачити, що в найближчі роки вітчизняні банки та промислові підприємства і надалі будуть головними інвесторами страхових компаній.
На Заході, як показує зарубіжний досвід, основні інвестори – це страховики. Ситуація в Україні інша, вона пов’язана перш за все з історичними умовами, коли при переході від планової економіки до ринкової провідну роль в державі відігравали промислові підприємства та банки. Страховий ринок як такий був відсутній. Довгий час йому не приділялось належної уваги.
Яскравим прикладом інвестування банківського капіталу в страхову галузь є купівля державного пакету акцій АКБ “Укрсоцбанк” НАСК “Оранта”. Можна спрогнозувати, що саме ця страхова компанія в найближчі 7-10 років може стати головним акціонером даного банку, поглинувши при цьому його дочірнє підприємство АСК “Укрсоцстрах” тощо.
В умовах підвищення вимог до показників діяльності комерційних банків (з боку Національного банку України), страхових компаній (з боку Міністерства фінансів України) можна також передбачити взаємовигідне інвестування даних фінансових інститутів в акції одне одного, тим самим закріплюючи довгострокові стратегічні зв’язки. Головною проблемою при здійсненні таких інвестицій буде питання контролю. В короткостроковому періоді воно буде вирішуватись на користь банків (вони на даний час є більш фінансово потужними). В довгостроковій перспективі – ситуація, вважаємо, корінним чином зміниться на зворотну. У страховиків значно вигідні відсоткові ставки сплати податків (складає 3% від суми отриманих платежів), помітні темпи розвитку в останні роки (з 1997 по 2002 р. страховий ринок в Україні збільшився в 7,4 разів). Актуальним для страховиків є питання ефективного розміщення вільних ресурсів (в 2001 р. страховиками України було зібрано 3,03 млрд. грн.). Акції підприємств та банків, як відомо, є більш рентабельним вкладенням капіталу ніж банківські депозити або державні цінні папери.
Стратегічним напрямком взаємодії страхових компаній та банків в Україні є запровадження спільних технологій продажу фінансових (страхових та банківських) послуг на вітчизняному ринку. Пріоритетом для банків на сьогодні є максимальне розширення послуг клієнтам та збільшення обсягів продаж - ця проблема, до речі, є досить актуальною і для страховиків. Суть даного проекту полягає у створенні фінансового супермаркету для клієнта, вироблення єдиної спільної стратегії обслуговування клієнта.
І страховик, і банк повинні задовольняти попит клієнта на фінансові продукти, які знаходяться в чіткому взаємозв’язку: отримання кредиту та обов’язкове страхування предмету застави, страхування керівників-позичальників (особливо малих та середніх підприємств) від нещасного випадку для забезпечення більшої гарантованості повернення кредиту (вигодонабувачем буде банк), видача разом з платіжною карткою страхових полісів, а також тих страхових продуктів, які не пов’язані з банківською діяльністю, але банк їх може при мінімальних витратах реалізовувати - це обов’язкові види страхування: цивільної відповідальності, водіїв від нещасних випадків, членів добровільних пожежних дружин; майна громадян та підприємств тощо.Від побудови такого механізму взаємодії виграє і банк, і клієнт. Клієнт отримує повний спектр високоякісних послуг установами однієї системи, які не на формальному рівні несуть повну відповідальність за надані послуги, мінімізуються його витрати в сфері страхування (за придбання повного пакету послуг банк і страховик будуть робити значні знижки тощо).