Утворення та діяльність ЗУНР. Сталінські методи індустріалізації та їх здійснення в Україні
Вранці 1 листопада у Львові з'явилися відозви Української Національної Ради до мешканців столиці і до українського населен¬ня всієї Галичини, де, зокрема, відмічалось: "Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монар¬хії Українська держава... Найвищою властю Української держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Націо¬нальна Рада обіймає власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави". Подібною за змістом була й відозва до українського народу. Крім того, вона інформувала про деякі заходи щодо збереження новостворсної державу. Так, усі вояки української національності мали підлягати тільки Українській На¬ціональній Раді і наказам створених нею військових властей.Формальна передача влади від австрійського намісника відбу¬лася 1 листопада 1918 p.
Того ж дня, подолавши розгубленість, поляки почали готувати повстання проти української влади. Вже на початку з'ясувалося, що українці не були до неї підготовлені. Вчинити переворот - це одна річ, а утримати владу - зовсім інша. Отже, боротьба за Львів перетворилася на справжню війну між Галичиною і Польщею.
З проголошенням ЗУНР вищу владу захопила Українська Національна Рада. Саме з цього виходив Основний тимчасовий закон, прийнятий 13 листопада 1918 р. на сесії Української Національної Ради. В ньому, зокрема, гово¬рилось: І) держава, проголошена Українською Національною Ра¬дою 19 жовтня 1918 p., має назву Західна Українська Народна Республіка; 2) до неї входять всі українські етнографічні території, що знаходяться під управлінням Австрії; 3) ця територія утворює самостійну ЗУНР; 4) її сувереном є увесь народ, що обирає своїх представників до Установчих зборів ЗУНР, а Українська Націона¬льна Рада і державний Секретаріат здійснюють владу; 5) гербом ЗУНР є золотий лев на синьому полі.
Прийнявши такий закон, Українська Національна Рада взяла на себе компетенцію парламенту. З часом сталися зміни в струк¬турі та персональному складі Української Національної Ради. Так, 15 листопада на її засіданні було прийнято закон про доповнення її складу делегатами з повітів та великих міст краю, тобто вирішено зробити її більш представницьким органом.
4 січня 1919 p. Українська Національна Рада прийняла кілька законів, присвячених удосконаленню її власної структури. Одним з них вирішено утворити Президію у складі президента (голови) - їм був обраний Є.Петрушевич - і чотирьох його заступників. Прези¬дент скликав засідання Української Національної Ради і головував на них.
На цьому засіданні Українська Національна Рада утворила ще один важливий орган - Відділ Української Національної Ради. Він складався з президента (голови Ради) і дев'яти членів та виконував функції колегіального глави держави. До компетенції Відділу відно¬силось: призначення членів уряду; оголошення амністії; затверд¬ження і публікування законів.
У березні 1919 p. Рада прийняла закон про скликання Сейму ЗУНР, а у квітні - виборчий закон. Однопалатний Сейм скликався президентом.
З обранням Сейму Українська Національна Рада мала припи¬нити свою діяльність.
Право голосу надавалось громадянам ЗУНР з 21 року, а право бути обраним - з 25 років. Позбавлялися виборчого права душев¬нохворі та засуджені судом за вчинення злочину.
Сейм складався з 226 послів. Згідно з національним складом населення краю належало обрати 160 українців, 33 поляка, 27 євреїв, 6 німців, Відповідно до цього утворювалися виборчі округи. Обраний таким чином Сейм мав бути скликаний у червні 1919 p. Проте розвиток воєнних подій перешкодив як його скликанню, так і проведенню самих виборів.
9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР - Державний Секретаріат у складі: К.Левицький - прем'єр; Л.Цеге-льський - внутрішні справи; В.Панейко - закордонні справи;
С.Голубович - судові справи; О.Барвінський - освіта та віроспо¬відання; Д.Вітовський - військові справи; С.Баран - земельні справи; А.Чернецький - праця; І.Коровець - здоров'я; І.Мирон - шляхи; С.Федак - харчові справи; Я.Литвинович - торгівля і промисли; О.Пісецький - пошта і телеграф; І.Макух - громадські роботи.
Одним з основних завдань діяльності уряду ЗУНР було об'єд¬нання Західноукраїнської Народної Республіки зі Східною Украї¬ною. 10 листопада було схвалено резолюцію про те, що Державний Секретаріат має вжити заходів щодо об'єднання усіх українських земель в одній державі. Проте боротьба з Польщею продовжувала¬ся, але була не під силу галицьким військам, які залишили Львів. 5 листопада 1918 р. до Києва було направлено делегацію, яка мала просити гетьмана подати військову допомогу, а саме - направити під Львів корпус січових стрільців під командуванням полковника Є.Коновальця. Гетьман погодився на це.