ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА (1687-1709)
Ще за гетьманування Дорошенка був гетьманом на Лівобережжі Дам'ян Многогрішний. Він гетьманував всього 4 роки (1668 — 1672). Але й за той час показав, що бажав добра Україні. Заводив порядок і лад, і перший завів на Україні кінну почту. Скінчив він так, як і Доро¬шенко. Московський цар Олексій IV бачив, що Дам'ян прагне до цілковитого визволення України, тому наказав його заарештувати й заслав на Сибір, де гетьман Много¬грішний і вмер.
Подібно скінчив життя і його наступник, гетьман Іван Самійлович, що гетьманував уже й по Дорошенкові від 1672 до 1687 року. Він також умер на Сибірі.
І тоді вибрали гетьманом України Івана Мазепу. Це один з найславніших гетьманів України.
Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в ко¬зацькім війську. Один з них, Федір Мазепа, воював ра¬зом з Наливайком проти Польщі, з ним попав у полон і його стратили у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.
Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церк¬ві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина, Івана, виховав на освічену людину.
Мати Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських, і була потім ігуменею (начальницею) жі¬ночого монастиря в Києві.
Спершу вчився Іван дома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку в вищій школі і, маючи 16 літ, пішов на Січ, учитися воєнного ремесла. Служив при ко¬зацькім війську за Хмельницького в 1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився в одній битві. За хо¬робрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще про¬довжувати навчання за кордон. Іван вчився в Голандії, а потім довший час був при дворі польського короля Яна-Казимира. Король посилав його, з важливими листами до гетьмана Тетері і Дорошенка. Нарешті, Іван став слу¬жити в Дорошенка. Одного разу послав його гетьман у посольстві на Крим, до татарського хана, що був тоді в союзі з Україною. По дорозі зловили його в степу козаки лівобережного гетьмана Самійловича. Але Самійлович не карав Івана, а прийняв до себе на службу й на¬віть іменував генеральним осавулом, бо помітив розум і спритність Мазепи. Послав гетьман Івана в посольстві до царя московського, й там Мазепу також полюбили, бо такого освіченого й добре вихованого чоловіка не було тоді й при царськім дворі.
Не диво, що коли цар ув'язнив Самійловича, то сам був за тим, щоб козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. Козаки вибрали його зовсім добровільно, бо, по-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, всі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.
І не обманулися. Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежности всіх сусідів. Але мусив діяти дуже обережно. бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий і розумний тиран; він бажав з'єднати Украї¬ну з Росією й хоча до якогось часу ще терпів на Україні окремого гетьмана, але дуже обмежував права гетьмана й козацтва і всієї України. Цар вимагав, щоб козаки ходили з ним на війну проти Польщі, Швеції й татар; в нарешті загнав полки козаків аж до Петербурга, нового міста, що заснував, і казав їм там копати канали, су¬шити й будувати нову столицю Росії. Багато козаків по¬гинуло там від стужі й поганого повітря. Недарма то люди говорили, що Петербург побудований на козацьких кістках.
А тимчасом на Україні було ледве кілька тисяч ко¬заків коло гетьмана, а по всіх містах і селах стояли мос¬ковські солдати; вони робили, що хотіли й дуже знуща¬лися над українськими селянами й міщанами. Весь народ і козацтво стали нарікати на гетьмана Мазепу, що він цареві гак у всьому корився. Але тільки жменька старшин знала, що Мазепа ще не може відверто виступити проти царя. Він ждав догідної хвилі, коли на Україну вернуться козацькі полки, що бідували на Московщині, й коли цар буде зайнятий війною з сильнішими противниками. А тим¬часом гетьман старався упорядкувати край і піднести його освіту.
Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської Академії казав збудувати новий велича¬вий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.
Коли 1700 року цар почав війну зі шведами, з славним шведським королем Карлом ХІІ, Мазепа покладав на це великі надії і в великій таємниці почав умовлятися через довірених посланців з королем, щоб разом ударити на царя.Шведський король запевнив Мазепу, що Україна буде вільною державою по обох сторонах Дніпра, й згодився злучитися з козаками. Але трапилися між старшиною два зрадники: Іскра і Кочубей. Вони написали листа, ще й самі поїхали до царя й розповіли, що Мазепа змовляється зі шведами проти Москви. Та цар ще не вірив тому, бо і спершу були доноси на Мазепу, а Мазепа служив цареві вірно. Тому казав зв’язати Іскру і Кочубея й відіслати їх до Мазепи. Мазепа звелів їм стя¬ти голови.