СРСР НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 РОКУ
Жодний народ, навіть німецький, не відчував нічого схожого на та наснагу, що у 1941 р. охопила всі народи Європи. Усього лише двадцять років пройшло з часу першої катастрофи в Європі, і ще ніхто не забував перенесених страждань і жертв. Усі прийняли війну як удар долі. Навіть оголошення війни західними державами не змогло поколебати у німецькому народі віру в Гітлера: він був занадто сильно одурманений брехливою пропагандою, щоб могли тверезо оцінити що відбувається. Гітлер хотів війни, і це є документально підтвердженим фактом. Але він не домігся б так легко цієї цілі, якби не знайшов необхідних союзників і супротивників в особі Радянського Союзу, Польщі й Англії. Вирішальне значення мала позиція СРСР.
У даній роботі я спробую освітити основні аспекти відношень СРСР із значними світовими державами і чинникі, що впливають на цю політику, внутрішнє положення СРСР, що визначає взаємовідносини з іншими країнами перед вступом нашої країни в другу світову війну.
Радянський союз в умовах росту військової небезпеки
У середині 30-х років Радянська держава демонструвала своє миролюбство і зацікавленість у мирному співіснуванні з капіталістичними країнами. Проте ці роки набирали, що сили в, терористичних методах керівництва у внутрішньополітичному житті Радянського Союзу, знаходили висвітлення й у його міжнародній політиці. Особливий «сталінський» почерк усе більш виявлявся в зовнішньополітичних кроках радянського уряду. У принциповому плані це виражалося, насамперед, у тому, що радянське керівництво давало односторонню оцінку розставлення і співвідношення політичних сил у світі.
На міжнародне положення країни продовжувала робити катастрофічний вплив лавина масових репресій, завалених сталінським керівництвом на партійні і військові кадри, дипломатів, на діячів науки і мистецтва. У кризові для європейської політики дні сталінська машина терору продовжувала функціонувати в СРСР.Аналітичний апарат дипломатичних, військових і розвідувальних служб усіх країн пильно стежило за безпрецедентними подіями в СРСР і прикидав потенціал і тривкість країни. Практично всі спостерігачі дійшли висновку про глибоку внутрішньополітичну кризу радянського режиму (незалежно від його причин), про нездатність Радянського Союзу до великомасштабних зовнішньополітичних заходів.
Серйозними хибами страждала політико-виховна робота в армії. В усій пропаганді, що велася в країні, переважала спрощена теза про могутність нашої країни, її спроможності протистояти будь-якій агресії і про те, що у випадку нападу всі бойові дії будуть вестися тільки на території супротивника. Не було тверезої оцінки сил Червоної Армії.
У передвоєнні роки в суспільно-політичному і духовному житті країни затвердилося повне панування ідеологічної і політико-виховної діяльності партії. Установився ідеологічний диктант, що засновується усе більш і більш на особистих поглядах Сталіна.
Загострення міжнародних відношень
30-ті роки були відзначені гострою кризою в міждержавних відношеннях. Завязався заплутаний клубок глобальних протиріч, що, зрештою, штовхнули людство у вогнище нової світової війни. Перша на її шлях стала Японія. Після декількох «спробних» спроб 18 серпня 1931 р. Японія почала війну проти Китаю, Ліга націй виявилась недієздатної зупинити агресора й обмежилася напрямком у Манчжурию комісії Литтона.
Зрозумівши, що Ліга націй не має реальних важелів для припинення агресії, італійський диктатор Б. Муссолини 2 травня 1935 р. почав війну проти Абіссінії (Ефіопії).
Німеччина за допомогою СРСР приступила до переозброєння ще в 1922 р. після підписання між двома країнами сепаратного договору в Рапалло. У березні 1936 р. - через три роки після приходу до влади націонал-соціалістів - німці окупували демілітаризовану Рейнську зону.
Зовнішньополітичне положення СРСР на Сході
Бої в ріки Халхін-Гол
На Далекому Сході усе більш агресивною ставала політика Японії. Хоча погроза війни, що насувається, для СРСР виходила з заходу, бойові дії передодня нової світової війни вперше розгорнулися на його східних межах.