Бандера Степан Андрійович

Зміст

1 Родина

2 Дитинство

3 ОУН

4 ОУН Бандери (бандерівці)

5 Вбивство Бандери

6 Джерела

7 Література

8 Дивись також

Народився1 січня 1909Старий Угринів

Помер15 жовтня 1959 (50 років)Мюнхен, Німеччинавбитий агентом КДБ

ВідомийПровідник ОУН-Б

Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1 січня 1909, Старий Угринів, Калуський повіт, Галичина — †15 жовтня 1959, Мюнхен) — політичний діяч, ідеолог українського національного руху, голова Проводу ОУН-Б.

Родина

Батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик, був у той час парохом в Угринові Старому. Походив із Стрия.

Мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини (була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого).

Збереглася детальна автобіографія Степана Бандери.

Дитинство

Дитинство Степан провів в Угринові Старому, в домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Фронти першої світової війни чотири рази в 1914—1915 і 1917 роках пересувалися через його рідне село. Літом 1917 року жителі Галичини стали свідками проявів національно-революційних зрушень та революції в армії царської Росії. В своїй автобіографії Степан Бандера згадує також про «велику різницю між українськими та московськими військовими частинами»

З самого дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. З листопада 1918 р. його батько був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки — Української Національної Ради в Станиславі і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині.

Степан Бандера в Пласті (1923 рік)

У вересні, або жовтні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию, де вчився до 1927 року. В третьому класі (від 1922 р.) він стає учасником Пласту; у Стрию був у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осьмомисла, а після закінчення гімназії — в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина».