Чернігівське видання Нового Завіту 1717 року з присвятою гетьману Івану Скоропадському

Однією з таких пам’яток є придбаний автором Новий Завіт чернігівського видання inquarto1717 року з гербом і присвятою гетьману Івану Скоропадському в рідній обкладинці, вкритій чорним оксамитом, з рідними ж оксамитовими смужками до застібок із срібними гачками й застібками петельчастого типу, котрі мають на собі клейма «72». Обкладинки виготовлені з цупкого картону, траченого разом з оксамитом неактивним на час придбання шашелем; місцями на оксамитовій потертій поверхні обкладинок з лицевого боку помітні плями від воску.

Не торкаючись тем шрифту, водяних знаків, в повному обсязі гравюр та інших цікавих і важливих особливостей видання, котрі мають стати темою окремих досліджень, вважаємо за необхідне зосередити увагу на зображенні гетьманського гербу, вступній частині та окремим ілюстраціям. Для збереження особливостей документу, при передачі тексту застосовується спрощений дипломатичний метод, яким передбачається відтворення текстів засобами друкарського набору у повній відповідності з оригіналом. Усі рукописні літери кириличного алфавіту передаються з допомогою сучасного гражданського кириличного шрифту. Виносні літери і буквосполучення вносяться у рядок і передаються курсивом. Діакритичні знаки не зберігаються і не передаються, за винятком тих, які позначають вимову однакових літер [1, c.29-30].

На другій сторінці книги, вгорі по центру зображено герб роду Скоропадських у первинному класичному вигляді: три (схрещені) стріли вістрями вниз (середня – в стовп, а крайні вкладені навхрест), перев’язані стрічкою [2, с.167-168, таб. XV]. Щит срібний простий, увінчаний шоломом маркіза під короною. Нашоломник – три страусині пера. Герб виконано відомим гравером Н.Зубрицьким, повна аналогія йому видрукувана у «Іфіка ієрополітика» у київському виданні у 1712 р.[3, с.300]. Обабіч гербу розміщено літери І.С. Г.В.Є.Ц.П. В.ω.С.Д.З., котрі означають: «Іван Скоропадський Гетьман Війська Його царської пресвітлої величності обох сторін Дніпра запорозького». Нижче вміщено вірш-присвяту на герб:

Сила совершается в немощех Христова

И деже та есть, тамω побида готова:

Силγ в тебе Христовγ вожде совершеннγ

Вирγем быти, тремя стрилами явленнγ;

Тройственная понеже души твоей сила,

Память, разγм, воля так ся съединила

Любовїю Христови, яко да ничтоже

ωт любве тя онагω разлγчить возможе:

Тем же стрелы связанны долγ ся схиляют;

Плоть, міра дїявола с Небес уязвляют.

У тексті з третьої по восьму сторінки подано власне присвяту гетьману Івану Скоропадському – гідному продовжувачу меценатських традиційкозацької старшини і українських гетьманів XVII– початку XVIII ст., зокрема – Івана Мазепи. Тому вважаємо за необхідне навести її повністю:«БОЖІЕЮ МИЛОСТІЮ ПРЕСВИТЛИЙШАГО и Державнийшагω Великагω Государя нашегω Царя и Великогω Князя ПЕТРА АЛЕКСІЕВИЧА, Всея Великія, и Малыя, и Билыя Россіи Самодержца. Егω Царскогω Пресвитлагω Величества, Войск Запорожских Гетманови, Ясне Велможномγ Его Милости Пану ІОАННУ ІЛИЧУ СКОРОПАДСКОМУ, Нашемγ Милостивийшемγ Патронови Ктиторови и Добродиеви здравїя, долгодействїя и всякаго Божія благословенїя временного и вичнаго желаем. Слωвеса Еνангелская, словеса чиста, ωт Пречистых Уст Христа Спа-сителя нашегω произшедшая, також де и Апостолская дийствіем Духа пресвятагω глаголенная, воістинγ сребро сγть раждеженнω и искγшеннω земли, ωчищенно седмерицею: ЯСНЕ ВЕЛМωж // НІЙ ПАНЕ Патроне и Добродию наш. Дух святый единосγщен Отцγ и егω єдинорωдномγ Синωви, егда снійде на святыя Апостωлы, тогда вся словеса ученїя Христωва в сердцах их якω сребро ωт огненных язык раждегошася, тогда искγсиша силγ и дийствїе глаголωв егω божественных, тогда ωт всяких человических пристрастїй, ωт земнагω мγдрованїя, ωт плотскагω ω ученїи Христовом разγминія, ω них же мнωгажды прежде страданїй Христωвых обличаеми бяхγ, ωчистиша себе седмочисленною Духа святагω благодатїю. Сих своих словес божественных в сердцах Апостолских невещественным Духа святагω огнем раждеженных, искγшенных, очищенных хотя свойство Христос Господь показати, рече к Ученикам своим: глаголы якоже аз глаголю вам дух сγть, и живот сγть. Не якω сγщественни словеса Христωва, Дух сγть, но якω Духа святагω благодати преисполнена, и якω ничтоже плотскω в себе содержат, но вся духовна ко животγ вичномγ, безсмертномγ, нетлинномγ, наставляющая. Сія Пречистая, предражайшая, духовнагω мγдрованїя преисполненная, животворная словеса Евангелская и Апостолская, первие Типографским хγдожеством в святой Обители нашой напечатана, кому // в первых преподати подобает: Мы в изданіи сея Божественныя Книги потрγдившіися пріемше во ум святагω Апостола Паνла наказаніе к Тνмофею святомγ писанное: Ты убо чадω мое возмагай ω благодати, юже ω Христи Іисуси, и якоже слышал еси ωт мене мнωгими свидетелы, сія предажд верным человекωм, иже доволны бγдγт и иных наγчити: обритохом над вирными человики вирнаго строителя и мγдрагω ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТЬ Ваш: его же за вирность и мγдрость Господин по Бози Пресветлийшій и Державнийшій Государ Наш Царь и Великій Князь Всея Великія м Малыя и Билыя Рωссіи Самодержець ПЕТР АЛЕКСІЕВИЧ постави над Домом своим над Малою Рωссіею, и над челядію своею над вирными своіми поддаными, еже даяти им пищγ в время: пищγ же не телеснγю, точію, но и духовнγю. Се бω найпаче свойственнω есть началствγющим, властію ωт Бога почтенным великоименитым мγжем не точію ω общом добри до тила належащом, но и ω дγшевном промышляти, и ωная седмочисленная милосердная дила не точію тилγ но и душе нγждная творити. Нелишает Дом Ваш Рементарскій ωт иминія Богом себе даннагω и ωт Пресвитлийшагω Монархи заслγгами приωбретенаго // тилесныя помощи требγющих: свидителствγют о сем алчγщіи, ωт Домγ Реиментарскогω питаеми, жаждγщіи напаяеми, нагіи ωдиваеми, странныи угощаеми, немощныи посищаеми, неповинныи ωт темниц свобождаеми, плинники искγпляеми, за яковая дила с благословенными несγминно наслидиши Царствіе небесное. Доволен есть ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТЬ Ваша: и Духовнγю пищγ ωт сокровища благоразγмнаго сердца своего требγющим преподавати, яко измлада священная писанія в вири благочестивой воспитанный навык еси, могγщая не точію самаго ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТЬ Вашγ но и прочіих Власти Рейментарской подчиненных умγдрити в спасеніе, в загражденіе богохγлных уст еретических на Церков нашγ святγю и на Православное благочестіе лающих. Даде Бог ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТИ Вашой Уста и премудрости могγщая согришающих исправляти, неγмитных наγчати, сомнящимся добрый совит подати, ω спасеніи ближнягω промышляти, печалных утишати, ωбиди терпеливодγшно зносити: долги должником ωставляти. Сія добродители верность и мудрость в правленіи Реиментарскωм разсмотривающи святая Обитель наша, достойно яко верномγ и мудромγ строителю Божію, своемγ же израднейшемγ Патронови, Ктиторови и Добродиеви не // оциненный сей Талант словеса Евангелская и Апостолская первие ωт нас Тνпом Мирγ явленна предает и вовирает. Царица савская прійде ωт конец земли слышати Премудрость Соломωновγ и егда слыша, ублажаше предстоящых емγ и послγшающих смысла его, но воистиннγ болие Соломона зде чтγще сію божественнγю Книгγ обрящеши ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТИ Ваш: елико бω Создатель созданіе, толико премудрость в словесах Еνангелских и Апостолских сокровенна превосходит премудрость Соломωновγ. Блаженнейшій убо есть безсоравненія ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОсть Ваш: Ушеса и сердце прилагаяй к сей Божественной премудрости. И понеже сея измлада взыскал еси прилижно, и не просил еси у Бога тлинных багатств, временныя чести и славы, яко сии скоро преходящія, сего раді даде Бог ЯСНЕ ВЕЛМωж: Ваш: сердце смисленно на послγшаніе и сγжденіе православных людей малоросійских, к семγже и ихже непросил еси, даде богатство и славγ. Царь Солωмон превозносит премудрость паче злата искγшенна, паче сребра чиста, паче каменей многоцинных: лγчше рече премудрость каменія многоцинна, всякоже драгое недостойно ея есть: сими словеси Царя премудраго ωбнадежены дерзнγхом сию Божественнγю НОВАГО ЗАВИТА Книгγ (:в ней же вся сокровища премудрости и разγма Божія со // кровенна сγть:) приносити ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТИ Ваш: в дар благодарственныи за благодиянія Рейментарская, святой ωбители нашой ωбилно всегда подаваемыя, надиющеся несγмнинно яко паче всякаго дражайшаго дара любезние восприймеши. Великій Александер междγ иными користми Дарія Царя Персидскагω плини ковчег мир благовонних полный златом чистым, драгоцинными бисерами и адамантами внγтр и вни украшенній, в немже зило себи любимія Гомерові заключи Книги, глаголя: яко достойны сγть таковаго хранилища. Сердце ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОСТИ Ваш: благовонія дил добрых полно плиненно есть издавна к святой Обители нашои любовію Преблагословенной Деви Богородици в Ікони своеи Чγдодийствγющой, ωтверзи убо сіе к пріятію не Гωмировои яко бои но предостойнийшои НОВАГО ЗАВИТА Книги, якоже самая предвичная несозданная состави Премудрость, в десници своій содержащая долготγ дній, и лита живота, и в шγйци багатствω и славγ якоже до ублагославит ЯСНЕ ВЕЛМОЖНОсть Ваш: здравствіем долгоденствіем, багатством и славою временною и вичною, ωт всего усердія желаем.Ясне Велможноси Вашой Милостивийшемγ