До історії київської академії в гетьманство Д. Апостола
В Центральному державному історичному архіві України в Києві виявлено документ, в якому відображені наступні за¬ходи царського уряду щодо академії. У ньому йдеться, що під час правління на Лівобережній Україні Малоросійської Колегії (1722-1727), академія перестала одержу¬вати кошти - по 200 рублів з Військового скарбу Гетьманщини на утри¬мання викладачів.
Втративши матеріальну підтримку, академія занепадає. Таких блискучих виклада¬чів як Феофан Прокопович, Стефан Явоський, Іоасаф Кроковський в ці роки вона вже не знала.
З обранням гетьманом Данила Апостола, Київська академія почала поступово відрод¬жуватися. Він намагався зберегти за академією те, що їй належало раніше. Так універсалом від 14 січня 1729 р. він підтвердив за Брат¬ським монастирем і академією маєтки, якими вони володіли на той час: шість невеликих сіл з людністю, безлюдне містечко з орною землею, ряд поселень, хуторів, млинів та дворові місця в Києві на Подолі. [1, С.161]
Д. Апостол заохочував добродійні внески на відродження і відбу¬дову академії. В "Журналі", що вівся в Генеральній військовій канцелярії зазначено, що в січні 1733 р. від київського архієпископа Рафаїла Заборовського до гетьмана з привітанням із святом Різдва прибули ігу¬мен Киево-Кирилівського монастиря Феодосій Глинський і священник Іосаф Горленко, онук гетьмана, викладач київських шкіл. Вони від імені архієпископа просили гетьмана, щоб він під час зібрання старшини на святкування Різдва заохочував їх на добродійні внески на реставрацію Київської академії. Гетьман не тільки обіцяв виконати їх про¬хання, але винувши із своєї скриньки значну на той час суму грошей -100 рублів, просив передати їх архієпископу. [2, Оп.3. - № 19361. - Арк.8]
Д.Апостол підтримав також клопотання Рафаїла Заборовського до Синоду від грудня 1731 р. щодо передачі з Ніжинського Благовіщенського монастиря до Київської академії бібліотеки українського вченого і просвітителя Стефани Яворського. [3, С.64-65]
Документ, що друкується нижче, свідчить про подальше піклування гетьмана в справах матеріального забезпечення Київській академії.
1732 р., січня 19. – Глухів. – Чолобитна гетьмана Д.Апостола до імператриці Анни Іоанівни з проханням відновити видачу Києво-Могилянській академії 200 рублів субсидії з Військового скарбу, припиненої свого часу Малоросійською Колегією.
Божию Поспешествующею милостию все Пресвятлейшой державней государыне Анне Иоановне Императрици и Самодержици Московской, Киевской и далее по титлу... наследной государине й обладательници.Вашого императорского всепресвятлейшого величества верний под[данный] гетман Данило Апостол со всем войском обоих сторон Запорожским падше пред всеавгустейшим Вашего Императорского величества маестатом у стопи ног монарших всесмиренно до земли челом бью: Сего генваря 11 настоящего 1732 году Преосвященний Рафаил Заборовский Архиепископ Киевский, Галицкий, и Малия Р[оссии] листом своим чрез Ректора и Игумена монастыря Богоявлен[ского] Училищного Киевского иеромонаха Амвросия Дубневича писал ко*…, что в том Училищном монастыре церковь и школы [4, С.104] здавна устроены весьма обветшали, и чтоб о возобновлении оных для ползи учащи[мся] учинить мне рассмотрение, а помянутнй ректор того Училищного монастыря подал мне под именем вашего императорского величества челобитную, что як за прежних гетманов, так й за гетмана Скоропадского на учителей к удовольствованию их.... [текст пошкоджено – прим. авт.] ежегодно по двесте рублей денег з Скарбу войскового, но по [смерти] гетмана Скоропадского означенная на содержание тех учите[лей] денежная дача з бывшой Малороссийской Коллегии удержана по ныне с 1722 году не производится, а помянутие учители на честь божию и к пользе государства в том учении труждающегося ниякого в награждении к довольствию своем и определения не имеют и претерпевают скудость, котории же при том Училищном монастыре Богоявленском Братском маетности имеются, тие за скудостию грунтов не токмо к довольствию учителей, но и к содержании братии в том монастыре имеючойся, недоволни, и вишшепомянутая церковь святая Богоявленская Братская в тех училищах будучая, и самие школи в кровле и в протчем за давностию и недоволством весма обветшалие, требуют подчинки, да около тих училищ ограда каменная недостроена, и колокольня непостроена. А всемилостевейшем вашего Императорского величества указом 1730 году марта 17 состоявшимся между протчими в пользу Российской империи учреждениями по Достохвалному вашего императорского величества намерению повелено, як храми святия котория от скудости, или оним коим образом обветшали возобновлять, так и училища учредить, и всеми потребними удовольствовать, а в чем якое исправление надлежит учинить, в том представ¬лять и требовать на то Вашего Императорского величества указу и во всем тщатися, что принадлежит к болшой чести и хвале всемогущего бога, и дабы на возобновление в оных училищах церкви, школ и протчие потребности вишоозначенние от 1722 году удержанние денги видали были тамож на содержание учителей повсягодно видавано б было денежное жалованье з Скарбу войскового против прежнего обикновения просил он Ректор чтоб я о том писал вашого императорского величества в Государственную Коллегию иностранннх дел, а понеже Превисочайшое вашего Императорского величества попечение об учреждении доволних и доб¬рих училищ, в которых молоди[е] люди, не токмо в страсе Божии и в православном християнском законе, но и во всяких других пристойних и государству полезних науках воспитани и обучени бить могут, явственно ит з манефестов минувшего 1731 году декабря учиненних, якие при високомонаршой вашего Императорского величества грамоте для публикации в Малой России тогож декабря 28 мною получени, к тому ж я известен, что за антецессоров моих бывших гетманов вишшеописанние денги з Скарбу войскового повсягодно в жаловане учителей по двесте рублев видавалися, токмо оние удержани по состоянии бнышой Малороссийской Коллегии. Без якого определения Учители тех киевских школ узнают нужду, также церков оного училищного монастиря и школи обветшали, и требуют возобновления, на которие для строения за тих же гетманов чинено вспоможение дачею денег з оного Скарбу войскового. Сего ради яко вишшеписанную оних училищ ректора зс братиею поданную мне под именем ваш[его] Императорского величества челобитную при всенижайшой моем рабском писании посилаю вашего Императорского величества в Коллегию Иностранних дел, так что по мнению моем вишепоказанние деньги надлежит против прежнего обыкновения й определения которие учителей оних Киевских школ латинских по состоянию бившой Малороссийской Коллегии удержани и неотдани видат на возобновление церкви и школ обветшалих, и в пред помянутих учителей для содержания их в жаловане по двесте рублев ежегодно дават з Скарбу войско-вого, оное мое всеподданивейшое мнение предаю в височайшее вашего Императорского величества благорассмотрение, и в всемилостивейшое определение: Прит[ом] скипетродержавную вашего Императорского величества десницу Духом лобизая пребываю в подлинном подписано Вашего Императорского всепресветлейшего величества верний подданий всенижайший раб и подножек войска вашего Императорского величества Запорожского обох сторон Днепра Гетман Данило Апостол.