Кембріджська економічна школа. Економічні погляди А.Маршала
Кембріджська економічна школа. Економічні погляди А.Маршала
У 90-х роках ХIХ ст. в Англії сформувалася так звана кембріджська економічна школа,засновником якої був Альфред Маршал (1842-1924).Ця школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала так званий неокласичний напрям. Навукові заслуги Маршала в царині єкономіки на Заході іноді навіть порівнювали з відкриттями Коперника в астрономії.
Автор відомої праці “Принципи політичної економії”.Саме він ввів у вживання такий термін як “єкономікс”підкресливши тим самим своє розуміння предмету єкономічної науки.
На його думку цей термін повніше відображує предмет дослідження.Економічна наука досліджує економічні аспекти і умови суспільного життя ,спонукальні мотиви економічної діяльності.Будучи наукою лише прикладною вона не може ігнорувати питання практики,але питання економічної політики не є її предметом.Економічне життя повинне розглядатись без політичних впливів , без державного втручання.
Істини ,розроблені класиками ,”будуть зберігати своє значееня ,поки існує світ”,визнавав Маршал.Але багато з положень,потребують уточнення і більш повного усвідомлення з урахуванням змінившихся умов.
Серед економістів йшли дискусії навколо того ,що є джерелом вартості - затрати праці , корисність , виробничі фактори ?Маршал перевів спори в іншу плошину,прийшовши до висновку,що не треба шукати джерело цінності,а досліджувати фактори ,які визначають ціни,їх рівень,динаміку.
Концепція Маршала виявилася свого роду компромісом між різними напрямками економічної науки .Основна ідея,висунута їм полягає в переключенні зусиль з теоретичних суперечок навколо вартості вивчення проблем взаємодії попиту та пропозиції як сил , визначаючих процеси ,які відбуіаються на ринку.
Маршал глибоко проаналізував , як складаються і взаємодіють попит і пропозиція,ввів нові категорії і поняття,запропонував “компромісну” теорію вартості.Економічна наука вивчає не тільки природу багатства,а й головним чином мотиви , які породжують , господарську діяльність.Гроші вимірюють інтенсивність стимулів ,які спонукають людину до дії,прийняття рішення.Аналіз поведінки індивидів покладений в основу “Принципів політичної еконогмії”.
“Принципів політичної еконогмії” заложили основу неокласичній теорії.Увага автора зконцентрована на аналізі діяльності конкретного господарського механізму.Механізм рикової економіки досліджується перш за все на мікро рівні,а потім - на макрорівні.
“При рівних умовах”
Подібно тому як на дошці із шахматами навряд чи можна зустріти дві однакові партії,так і в економічній діяльності не буває повтору господарських комбінацій. Використовуючи таке порівняння Маршал звертає увагу на багатозначність рухомість причинно-наслідкових зв`язків ,на специфіку економічних законів ,діючих,як правило,у вигляді тенденцій.
Економічні закони - це не точні закони механіки,їх можна скоріш порівняти із законами приливів і відпливів.Закони економіки дуже специфічні ,що ускладнює пошук істини,потребує використання відповідних методів.
У відповідності до методу Маршала ,спочатку , потрібно виділити головні причини і виключити вплив інших факторів.
На другому етапі залучуються і досліджуються нові фактори.Скажімо, враховуються попит і пропозиція по різним категоріям товарів.Розглядаються сили ,які впливають на рух попиту і цін.Наприклад,вивчаються коливання цін на рибу під впливом конюктури ,погодних умов.
Метод Маршала - метод частинної рівноваги.Він розуміє відому уиовність і обмеженість прибутку, який передбачає абстрагування факторів,які у данний часне грають визначеної ролі.вторинні фактори , які ізкажають загальну картину , розмішуються в особливий запасник,який називають “при рівних умовах”Всі економічні фактори мають одну причину - ціну,яка є свого роду магнітом.Маршал намагається аналізувати економічні проблеми згідно з реальними умовами економічного життя.Його праця насичена прикладами з,порівняннями,взятими з практики.Теоретичний підхід він намагається сумістити з історичним.Разом з тим використовувані ним методи аналізу дещо спрошують ,схематизують реальну дійсність.