Розвиток В.І.Леніним марксистського економічно вчення

Досліджуючи форми монополістичних утворень у промисловос¬ті, Ленін розглядає причини і напрямки монополізації як реакцію на обмеженість ринків сировини, збуту, як боротьбу за сталі гаран¬товані прибутки, як засіб уникнення конкурентного протистояння. Тобто, суть монополії - це можливість контролю над виробницт¬вом та збутом.

Ленін доводить, що монополія не знищує конкуренції, а лише змі¬нює форми конкурентної боротьби, в результаті чого остання стає ще більш жорстокою.Виникнення монополістичних об'єднань не обмежується ли¬ше сферою виробництва. Ці процеси притаманні також іншим сферам: як наслідок концентрації та централізації промислового капіталу монополізується банківський капітал, відбувається зро¬щування монополістичного промислового й монополістичного банківського капіталів з утворенням фінансового капіталу і фінан¬сової олігархії.

У цьому контексті розглянуто роль банків як засобу керування економічними процесами. Зростання значення фінансового капіталу супроводжується виникненням нових форм його функціонування:

поряд з банками постають страхові та інвестиційні компанії, позич¬ково-ощадні асоціації, інші кредитні заклади.

Особливим видом панування монополій Ленін називає фінансову олігархію (владу небагатьох). Організаційною формою фінансової олігархії є фінансова група, що репрезентує і контролює мережу корпорацій, об'єднаних між собою взаємними інтересами. Головні методи панування фінансової олігархії - це система участі, що зв'язує окремі підприємства в єдине ціле, та особиста унія (взаємо¬залежність її членів).

Існування фінансового капіталу зумовлює узурпацію економіч¬ної та політичної влади. Ленін не бачить інших способів протисто¬яння цьому процесу, що загрожує демократії в політиці та економі¬ці, крім соціалістичної революції.

У цій книжці Ленін аналізує суто економічну проблему ціноут¬ворення, зв'язуючи її з існуванням категорії монопольно високого та монопольно низького прибутку. Він визнає, що ціноутворення за умов вищої стадії капіталізму зазнає суттєвої зміни, але намагається пояснити його з позицій вартості і додаткової вартості, аби довести, що воно відбувається за об'єктивними економічними законами капі¬талістичного виробництва, довести, що основний закон капіталіз¬му - виробництво додаткової вартості, закон експлуатації - спра¬ведливий і для цієї стадії.

Досліджуються й інші ознаки та наслідки монополістичної стадії капіталізму. Це - вивезення капіталів, економічний та тери¬торіальний поділ світу, формування колоніальної системи та пере¬творення капіталізму на світову економічну систему.

Проблему вивезення капіталів Ленін вирішує, слідом за Марк¬сом, з класичних позицій. Він розглядає причини вивезення капіталу як наслідок його надлишку в експортуючій країні.

Надлишок капіталу, на думку класиків, є тим капіталом, вико¬ристання якого зумовлює спадання норми прибутку. Ленін підкрес¬лює відносний характер цього надлишку, який полягає в тім, що у власній країні цей капітал не дає надприбутків. За умов, коли ри¬нок пропозиції капіталів є досить обмеженим, що характерно для економік слаборозвинених країн, вивезений капітал забезпечує над¬прибуток.

Надлишковий капітал вивозиться, за визначенням Леніна, у трьох основних формах - товарній, продуктивній (робоча сила та засоби виробництва) і грошовій - приватними власниками та державою.

Активізація процесу вивезення капіталу відбувалась одночасно зі зростанням кількості та могутності монополій. Тому Ленін назвав експорт капіталу однією з головних ознак цієї стадії капіталізму, її типовою рисою.

Економічним наслідком вивезення капіталів є інтернаціоналі¬зація економіки, що веде до утворення міжнародних монополістич¬них союзів і поділу світу між ними. Ці процеси, на думку Леніна, сприяють поширенню капіталістичних відносин та загостренню їх¬ніх суперечностей, що для країн, котрі імпортують капітал, означає деформацію економічної структури, збільшення залежності від еко¬номіки розвинених країн та перетворення на сировинний придаток останніх. Він також визначає соціальні наслідки цього процесу ви¬ходячи з тези про посилення експлуатації.

Утворення монополістичних союзів як нової форми концентрації капіталу Ленін розглядає у контексті поділу світу між союзами капі¬талістів і зазначає, що боротьба за його переділ є визначальною ри¬сою імперіалістичної стадії розвитку капіталізму.