Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
Утопічні ідеї мають тисячолітню історію. У досить виразній формі вони представлені в релігійних ученнях, викладені Плато¬ном у «Політейї» та «Законах», де він описує модель ідеальної держави, побудованої на суспільному інтересі та рівності. Ідеї християнського комунізму, заснованого на принципах рівності та суспільнокорисної праці, описано в новозавітній книжці «Діяння апостолів».
У пізньому середньовіччі (XVI-XVIII ст.) в економічній думці Західної Європи відбуваються суттєві зміни, породжені розвитком мануфактурного виробництва. Великі географічні відкриття, погра¬бування колоній прискорили процес нагромадження капіталу, зумо¬вили швидке соціальне розшарування суспільства. У цю добу особ¬ливо актуальними стають ідеї «справедливого» політичного, еконо¬мічного та соціального устрою суспільства - соціалістичні утопії.
Одним з найвидатніших представників утопічного соціалізму був Томас Мор (1478-1532), видатний мислитель-гуманіст, політич¬ний діяч Англії доби Тюдорів, що був страчений за опозицію абсо¬лютизму. Син багатого судді і сам юрист за освітою. Мор обіймав високі державні посади, але співчував бідним і бачив недоскона¬лість тогочасного суспільного устрою.
1516 року Мор опублікував свою знамениту книжку «Утопія», де виступив як один із перших критиків капіталізму. У процесах перві¬сного нагромадження капіталу він бачив першооснову всіх суспіль¬них суперечностей, майнової нерівності, виступав проти приватної власності.
Йому належить модель справедливого суспільства, побудованого на суспільній власності, зрівняльному розподілі благ за розумними потребами, планово-організованій і обов'язковій для всіх праці, су¬спільному контролі, рівності. Управління в такому суспільстві здій¬снюється обраними народом представниками.
Ранні ідеї утопічного соціалізму поділяв італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568-1639), виходець із бідної селянської родини, монах-домініканець, один із лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту іспанської монархії.
Кампанелла близько 30 років просидів у в'язниці, де й написав свій знаменитий твір «Місто Сонця» (1623). У ньому він пропонує проект ідеальної утопічної держави - Міста Сонця. В основі цієї держави він бачить загальнонародну власність на майно (крім індиві¬дуального житла) та господарство натурального типу. Його суспільс¬тво - це конгломерат сільськогосподарських общин, до роботи в яких залучаються всі громадяни. Суспільне корисна праця є обов'яз¬ковою для всіх громадян, забезпечується їхньою високою свідомістю, не потребуючи додаткових стимулів. Саме завдяки цьому злидні буде переможено. Споживання в такій державі буде також суспільним, ви¬ходячи з потреб. Відносини між людьми грунтуватимуться на прин¬ципах дружби, взаєморозуміння, товариського співробітництва.
Ні Томас Мор, ні Томмазо Кампанелла не ставили собі завдання знайти шлях до побудови такого суспільства. Вони обмежувались самим тільки описом утопічної держави з незвичайним устроєм, їхні утопії були більше політичними ніж економічними. Але обидва во¬ни не бачили в «справедливому» суспільстві місця для приватної власності, праця в ньому є загальнообов'язковою, а розподіл - зрів¬няльним.
В утопічних ідеях англійця Джерарда Вінстенлі, викладених ним у книзі «Закон Свободи» (друга половина XVI ст.), з'являються нові мотиви - ідеться про «принцип економічної свободи». Автор захищає приватну власність, уважаючи, що причиною негативних явищ у суспільстві є нееквівалентний обмін. Він пропонує позбу¬тись торгівців, здійснюючи натуральний обмін і розподіл під конт¬ролем суспільства.
«Кодекс природи» Мореллі побудовано на ключовій доктрині насильства. Насильство має бути спрямоване проти приватної влас¬ності, економічних стимулів. Той, хто заважає знищенню приватної власності, сам має бути знищений. Створення «суспільства справед¬ливості» деспотичним шляхом означає у Мореллі відновлення при¬родного стану речей.
Утопічні ідеї тоді ж було апробовано на практиці, зокрема в Па¬рагваї (XVII ст.) близько ЗО років існувала комуністична держава єзуїтів, яка зрештою розпалася через відсутність стимулів до праці.
«Справедливе суспільство» різні автори бачили по-різному, але в цілому вже тоді окреслюються певні «обов'язкові» риси соціалістич¬ного суспільства, які були розвинені згодом послідовниками утопій.