Теорія “економічного зростання” В.Ростоу

У сучасній економічній науці економічний ріст трактується подвійно: у вузькому і широкому змісті.

У вузькому змісті – як ріст основних показників кінцевої продукції (ВВП, національного доходу чи споживання на душу населення).

У широкому змісті – як процес змін у соціальних інститутах (у структурі прав власності, формах організації виробництва і розподілу), що обумовлюють перехід від однієї стадії росту до іншої.

Відповідно до цього підходу існує три напрямки в теоріях росту:

Неокейнсіанське;

Неокласичне;

Історико-соціологічне.

Перші два напрямки аналізують ріст у вузькому змісті. Для історико-соціологічного напрямку характерний розгляд росту в широкому змісті. Одним з найбільш яскравих представників цього напрямку є американський економіст і соціолог У. Ростоу.

Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. He-комуністичний маніфест» (1960), який виклав власну концепцію су¬спільного розвитку, як альтернативу марксистській формаційній те¬орії. Він виділяє п'ять стадій економічного зростання: 1) традиційне суспільство, 2) підготовка передумов для піднесення, 3) піднесення, 4) рух до зрілості, 5) ера високого масового споживання.

«Традиційне суспільство» характеризується примітивною ручною технікою, ручною працею, переважанням сільського господарства. Перша стадія хронологічно охоплює всю історію людства до XVII ст.

«Друга стадія зростання — це суспільство в перехідному стані»'. На цій стадії створюються передумови для піднесення. Визначаль¬ною рисою стадії є утворення централізованих національних дер¬жав. В економіці з'являються «нові типи підприємливих людей... які бажають мобілізувати заощадження й узяти на себе ризик, праг¬нучи прибутку або модернізації»2. На другій стадії виникають бан¬ки, зростають інвестиції, пожвавлюється зовнішня та внутрішня торгівля.

Третя стадія, стадія піднесення, визначається тим, що сили еко¬номічного прогресу починають домінувати в суспільстві. Відбуває¬ться розвиток в інтересах усього суспільства. Цю стадію різні країни пройшли в історично різні відрізки часу. В Англії — це (приблизно) два останні десятиріччя XVIII ст., у Франції і США — кілька деся¬тиріч перед 1860 p.

Четверта стадія характеризується постійним прогресом, удоско¬наленням техніки, поширенням нової технології на всю сферу гос¬подарської діяльності, більш швидким зростанням випуску продук¬ції порівняно зі зростанням кількості населення. Саме цю стадію Ростоу називає «індустріальним суспільством».

Найхарактернішою рисою п'ятої стадії економічного зростання є випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить не виробництво, а «споживання і благоденство в самому широкому розумінні»3.

П'ятою стадією Ростоу не завершує періодизацію суспільного розвитку. Майбутнє суспільство він зв'язує зі стадією «за спожи¬ванням», якої ніби вже досягнуто у США. Для неї характерним є пе¬реважання сімейних та інтелектуальних цінностей над споживан¬ням. Ростоу вважає, що високе масове споживання стане загальним і закликає людство прискорити цей процес.

Економічний ріст як явище повинне мати показники, якими б він вимірявся. Як узагальнюючі показники економічного росту виступають показники результатів функціонування національної економіки.

Валовий внутрішній продукт (ВВП).