Внутрішні географічні відмінності Росії
Сільське господарство забезпечує місцеві потреби в продуктах харчування. Воно представлене рослинництвом і тваринництвом. На півночі переважає вирощу¬вання зернових (пшениця), технічних (соняшник, цукрові буряки), на півдні -м'ясо-молочне скотарство. Географічне положення та забезпеченість різними видами транспорту дає району додаткові переваги для розвитку економіки.
Західний Сибір
Район охоплює Кемеровську, Новосибірську, Омську, Томську, Тюменську області, Алтайський край, Республіку Алтай. До складу Тюменської області входять Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи.
Різноманітний природно-ресурсний потенціал забезпечує індустріально-аграрну спеціалізацію району. З мінеральних ресурсів в районі є паливно-енергетичні (нафта, газ, кам'яне вугілля, торф), рудні (залізні в Гірській Шорії, Кузнецькому
Алатау, марганцеві, поліметалічні, титано-цинкові руди, нефеліни), будівельні матеріали. Район має значні водні та лісові ресурси.
Складні природні умови зумовили нерівномірність господарського освоєння території. Найкраще освоєні південні лісостепові та степові зони. Тут зосереджена вели¬ка частина міських поселень, найбільшими з яких є Новосибірськ, Омськ, Барнаул.
Основою економіки району є паливно-енергетичний комплекс (нафтова, газова, вугільна промисловість, теплоенергетика). В Кузбасі потужна металургійна база.
В районі дістало розвиток важке (енергетичне), гірниче, тракторне, судно- і верстатобудування, сільськогосподарське, точне, електро-, радіотехнічне маши¬нобудування, устаткування для хімічної, лісової, деревообробної, легкої; харчо¬вої (борошномельно-круп'яна, м'ясна, маслоробна) промисловості.
Сільське господарство має рослинницько-тваринницький напрям. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових (ярої пшениці, жита, ячменю), технічних культур (льону, соняшнику, цукрових буряків), картоплі, овочів. Тваринництво представлене молочним, м'ясним скотарством, свинарством, птахівництвом, вівчар¬ством, оленярством.Внутрішні зв'язки району забезпечуються всіма видами транспорту. Провідна роль належить залізничному. Потужні нафто- та газопроводи зв'язують Західний Сибір з країнами Європи та країнами-сусідами. Район експортує продукцію па¬ливно-енергетичного комплексу.
Східний Сибір
До району входять Іркутська, Чи¬тинська області, Красноярський край. Республіка Бурятія, Республіка Ха¬касія, Республіка Тува.
Територія Східного Сибіру дуже ве¬лика. Найбільш необжиті ділянки тери¬торії тут сусідствують з великими міста¬ми. Найбільш освоєним у гос¬подарському відношенні й заселеним є південь району. Тут розташовані най¬більші адміністративні, господарські, наукові та культурні центри: Красно¬ярськ, Іркутськ, Улан-Уде.
Ця територія має потужний природ¬но-ресурсний потенціал, особливо вели¬кі лісові і мінеральні, водні та гідроенер¬гетичні ресурси. Мінеральні ресурси представлені покладами вугілля (Кансько-Ачинський, Іркутський, Мінусінський, Тунгуський басейни) та різно¬манітних руд (залізної, вольфрамо-молібденової, поліметалічних, золота, пла¬тини, алюмінієвої сировини та ін.). В основі цих запасів розвивається палив-но-енергетичний комплекс. Галузями промислової спеціалізації Східного Сибіру є металургія (мідно-нікелева, алюмінієва, молібденова), важке (устаткування для металургійної, лісової, добувної промисловості) і сільськогосподарське машино¬будування, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.
Сільське господарство має тваринницько-рослинницький напрям. Південь спеціалізується на випуску продукції молочно-м'ясного скотарства, вирощуван¬ні зернових, особливо ярої пшениці, північні райони - на оленярстві та ри¬бальстві. Добре розвинуті приміські сільськогосподарські комплекси.
Транзитне положення Східного Сибіру зумовило наявність потужних зв'язків з сусідніми територіями, що здійснюються переважно чалізничним, автомобільним та повітряним транспортом. Для північних районів велике значення має морський та річковий транспорт.