Естонія
Після спаду виробництва сільськогосподарської продукції (1990-1995 р. - 40%) у 1996 році намітилася стабілізація в цій області економіки, 1997 рік характеризував невеликий підйом. У 1997 році сільськогосподарської продукції було зроблено на 5620 млн. крон, що на 31,1 млн. чи крон 0,6% більше, ніж у попередньому році. У 1997 році в Естонії нараховувалося 22722 хутора і 854 сільськогосподарські підприємства (товариства, акціонерні товариства, державні підприємства).У 1997 році сільськогосподарські культури були посіяні на 863,7 тис. гектарів, що на 0,5% більше, ніж у 1996 році. Структура посівних площ змінилася на користь зернових, змішаних і бобових культур, на їхню частку приходиться 9,3%. Потреба внутрішнього ринку в зерні складає 830 тис. тонн і покрита вітчизняною пшеницею на 60% і житом на 75%. Розширюються посівні площі олійних культур.
Жива вага забійної худоби і птаха в 1997 році склав 95,7 тис. чи тонн 94,3% від показника 1996 року. Вироблене в Естонії кількість м'яса не покривало потреб внутрішнього ринку, тому до 40% споживаного м'яса і м'ясних продуктів імпортувалося. Стабілізація м'ясного ринку, що намітилася, обумовила зниження частки м'яса і м'ясних продуктів в імпорті продуктів харчування з 8,7% до 7,8%. Основними проблемами тваринників і птахівників у 1998 р. залишаються проблеми недостатності інвестицій у виробництво кормів і у впровадження технологій, а також поліпшення умов змісту тварин.
Починаючи з 1992 року розвиток виробництва основної продукції рослинництва - зерна і картоплі - здійснювалося через відповідні державні програми. Особлива увага приділяється на відновлення технології і поліпшення якості. Через державні програми розвивають також технологію виробництва технічних культур - льону, цукрового буряка і маслиничних культур. У 1997 році приступили до здійснення державної програми "МОЛОКО", що поліпшило якість реалізованого молока (у 1997 році було зроблено 67,2% молока висшег сорту), продовжується здійснення державних програм по розвитку консультаційних служб і створення системи досвідчених сільськогосподарських підприємств.
Фактичні ціни виробників (закупівельні ціни) сільськогосподарської продукції в останні роки постійно були нижче порівняльних (без субсидій) і запитуваних цін. Проведений аналіз показав, що рівень цін естонських виробників складає 60% від цін виробників у країнах ЄС. З 1993 р. по 1997 р. ціни на товари і послуги виросли в середньому на 270,8%, у той час як на продукти харчування - на 198,3%. За даними Інституту Коньюктури Естонії 74% споживачів віддають перевагу продуктам харчування місцевого виробництва.
При зовнішньоторговельному дефіциті Естонія була в 2002 році нетто-імпортером сільськогосподарської продукції. В зовнішньому обороті (без обліку обороту митних складів) сільськогосподарської продукції 2002 р. можна виділити 2 великі групи товарів, що мали позитивний баланс, це молоко і молочні продукти, риба і рибні продукти. Одним зі способів зрівноважування негативного балансу в зовнішній торгівлі є збереження власного виробництва, збільшення обсягів експорту і створення умов для своїх виробників і торговців, що дозволили б їм нарівні з партнерами з інших країн виступати на внутрішньому і зовнішньому ринках.
У 1998 році в Естонії було 34 670 хуторів і вони знаходилися на 40% від усієї використовуваної землі. Сільськогосподарських підприємств було 803, вони користалися 42% використовуваної землі. 18% землі знаходяться в розпорядженні приватних господарств жителів і 211 700 га (19% від усієї) землі не використовується. На даний момент положення хутірських господарств краще, ніж положення сільськогосподарських підприємств. Хутора одержали пільгових кредитів у три рази більше, ніж підприємства на одну одиницю оброблюваної землі. Видача кредитів була зроблена на основі бізнесів-проектів, а не адміністративних рішень.
Як і в інших галузях народного господарства, перша половина 1998 року характеризується економічним ростом і другою половиною року - значним спадом. На діяльність галузі вплинули: незвичайно велика кількість опадів, що викликало в основному неврожаї зерна і частково картоплі, криза російського ринку і загальне падіння цін на світовому ринку. Рослинна продукція через природні умови упала на 12%, a тваринницька продукція у фізичному обсязі виросла: молочна продукція на 2%, продаж худоби на забій - 9% і яйця - 8%. Загальна продукція в грошовому вимірі знизилася на 11%. У зв'язку з погіршенням природних умов значно підвищилися витрати на збір врожаю. З огляду на дотації, нетто-доход сільського господарства упав на 7% у порівнянні з минулим роком. Зменшення доходів насамперед зв'язано з падінням світових цін на молоко на 15%. Погана кон'юнктура обумовила постійне зменшення голів худоби в порівнянні з минулим роком на 4,3%.
Усе-таки, в умовах твердої конкуренції естонські сільськогосподарські підприємства й обробна промисловість зуміли значно підняти якість своєї продукції. Якщо в 1995 році, коли в Естонії почали застосовувати європейські норми якості молока, частка молока вищого сорту складала 37%, то в 1998 році ця цифра склала вже 71%, у деяких районах і 80%.У 1998 році експорт сільськогосподарської продукції склав 3,5 млрд. крон і 10% від загального обсягу експорту, імпорт - 5,5 млрд. крон і 11% від загального обсягу імпорту. Сільськогосподарську продукцію експортували більше всього в країни Європейського Союзу (26%), Росію (17%) і на Україну (15%). Основну частину експорту сільськогосподарської продукції складають молочні продукти. Експортується в середньому біля третини всіх молочних продуктів. Забезпечення вітчизняним зерном і м'ясом склало в 1998 році 73%. Естонська молочна промисловість здійснила великі інвестиції з метою ee відповідності нормам ЄС за технологіями і гігієною. У 1998 році найбільше естонське підприємство молочної промисловості АТ “Пилва Пийм” було визнано відповідним нормам ЄС і його продукція одержала право експортуватися в ЄС.