Заповідники України
Заповідники України
Асканійський державний заповідник, селище Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області. До скла¬ду заповідника входить всесвітньо відомий Асканійський цілинний степ, зоопарк і дендропарк, або як його звуть, ботанічний парк (сад). Заповідником оголошений у 1919 р. Всі три об'єкти підпорядковані нині Українському науково-дослідному інституту тва¬ринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова, який створено на базі заповідника у 1932 р.
Асканійський степ знаходиться в зоні вузьколистих типчаково-ковилових степів України. Він є унікальною природною пам'ят¬кою степової цілини півдня України і має величезну наукову цін¬ність. Степовий масив Асканія-Нова складається з Великого Чапельського поду площею 2420 га і рівнинного масиву з ділянками: Старий степ - 518 га, Успенський степ - 1042 га та умовно заповідний степ - 7020 га; всього 11000 га.
Основу рослинного покриву цілинного степу складають різні південні види перистих ковил (ковила українська, Лесінга та ін.)т тирса, типчак, тонконіг бульбистий, а на знижених місцях - жит¬няк, пирій несправжньосизий та деякі бобові рослини. На підви¬щених елементах рельєфу між кущами злаків досить поширена місцями грудниця, або так званий степовий чай, подекуди різні види кермеку, різака, верблюдки. На ділянках степу, де йде систе¬матичний випас худоби і грунт ущільнюється, степові злаки витіс¬няють полин, будяки та інші бур'яни.
Тваринний світ степу представлений лише кількома хижаками (лисиця, степовий тхір). Більш численні степові гризуни (різні полівки, малий сірий ховрах, великий тушканчик, хом'як, заєць-русак та ін.). З птахів тут водяться степовий орел і стрепет, безліч жайворонків та чимало перелітного птаства, частина якого навіть залишається тут зимувати.
Асканійський степ здавна привертав увагу ботаніків Тут ве¬дуться наукові дослідження по вивченню кореневих систем степо¬вих рослин, досліджується їх продуктивність, біологія, фенологія, закінчується картування степу,
Великою популярністю користується також відомий зоопарк «Асканія- Нова» Тут зібрані тварини мало не з усього світу. Влітку вони пасуться у величезних вольєрах площею до 1000 га, це набли¬жає їх утримання до природних умов. З копитних тут в кілька ви¬дів антилоп (індійські, африканські, американські), дикі козли і барани, азіатські бики, копі Пржевальського, зебри, бізони, зубро¬бізони, різні олені, лами, гуанако та ін. Велика і рідкісна колекція водоплавних птахів населяє штучні водойми парку - граціозні лебеді, дикі гуси, різні види качок, ледени; тут представлені майже всі види страусів, фазани та численні дрібні тропічні декоративні птахи. І всі ці звірі і птахи утримуються цілими отарами і зграями. Зоопарк одержав цікаві цінні наслідки по акліматизації і одомашненню багатьох ссавців і птахів (антилопи, олені, фазани, страуси, дикі гуси та ін.). Крім того, внаслідок багаторічної копіткої роботи, що ведеться в інституті по гібридизації і селекції тва¬рин, тут створено нові високопродуктивні породи овець (асканійська тонкорунна, гірський меринос), свиней (степова біла і степова ряба), зебувидна жирномолочна худоба. Ведеться також велика робота в зоопарку по репродукції диких копитних і птахів, яких потім розселюють у заповідно-мисливські господарства і зоопарки України і суміжних республік,
Великий науковий, пізнавальний і практичний інтерес явля¬ють дендрологічні колекції Асканійського саду (парку), який було засновано у 1887 р. на площі близько 52 га. Тепер парк роз¬ширюється майже вдвічі. В ньому зростає понад 500 видів дерев і кущів «з різних частин світу.
З хвойних добре почувають себе ялини срібляста і блакитна, окремі види ялиці, сосна кримська, ялівець віргінський і коза¬цький, біота східна, кипарисовик та ін.
З листяних добре розвивається дуб, граб, клен гостролистий, липа срібляста, софора, мильне дерево, гледичія, шовковиця біла, бундук канадський тощо.
Рідкісними рослинами парку є будлея, вістарія, дзельква, хур¬ма віргінська, текома, церцис стручковий, шефердія.
Всі дерева і кущі добре розвиваються в парку в умовах штуч¬ного зрошення, яке тут застосовується з дня його заснування.
Парк, степ і зоопарк щороку відвідують тисячі учнів серед¬ніх шкіл, студентів і туристів. Сюди приїздять відомі вітчизняні і зарубіжні вчені, проходять виробничу і переддипломну практику студенти багатьох вузів Радянського Союзу.Канівський державний заповідник площею 1035 га. Оголошений заповідником уперше в 1923 р., вдруге - у 1968 р. Знаходиться поблизу м. Канева Б Черкаській області і ме¬жує безпосередньо з святинею українського народу - могилою Т. Г. Шевченка. Створений на база Канівською учбово-дослідного лісового господарства. Майже вся площа заповідника вкрита грабо¬вим лісом з домішкою липи, клена, ясена, дуба та інших порід. Це - унікальна щодо зосередження важливих історичних і при¬родних об'єктів місцевість УРСР. Тут знаходяться, зокрема, бага¬то стародавніх пам'ятників матеріальної культури, яка відома в нашій і світовій літературі під назвою «Трипільської»-численні городища і могильники антів і полян, селища стародавніх землеробів, стоянки первісних мисливців кам'яного віку та ін. Всі ці селища і стоянки (їх зареєстровано тут понад 400) зосереджені в основному в урочищах Княжа гора, Велике і Мале скіфські городища, Мар'їна гора тощо. Такого рідкісного скупчення історичних пам'яток на порівняно невеликій площі немає більше піде в нашій республіці. Разом з тим вся територія надзвичайно цікава і щодо її геологічної будови (район так званих Канівських дислокацій), дослідження процесів геотектоніки, геоморфологічної структури, стратиграфії, палеонтології, геофізики, географії, гляціології та ін. Тут збереглося також чимало цікавих і цінних реліктів україн¬ської флори. На базі заповідника студенти Київського універси¬тету (біологи, географи, геологи) проходять учбову та виробничу практику кафедри ведуть наукові дослідження в галузі ботаніки, зоології, метеорології і археології. Підпорядкований Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.