Природні зони. Природно-територіальні комплекси

Природні зони. Природно-територіальні комплекси

Природні компоненти зв'язані між собою. Отже, жоден з природних компонентів не існує відособлений, а тільки в тісній взаємодії з іншими компонентами. В результаті тривалої взаємодії розвитку природних компонентів утворюються Природно-територіальні комплекси - ПТК, або ландшафт (в перекладі з німецького “вид місцевості”).

ПТК - це поєднання взаємозв'язаних природних компонентів. На різних територіях виникають різні поєднання природних компонентів.

Розрізняють природні і антропогенні ПТК (ландшафт). Відмінності ландшафту обумовлені впливом різних чинників ландшафтообразування. Головних чинників два: радіаційний і тектонічний. Радіаційний - чинник, пов'язаний з сонячною енергією, тектонічний - чинник, пов'язаний з енергією внутрішньої будови Землі. Ще два чинники грають істотну роль у формуванні ландшафту. Циркуляційний - у вигляді повітряних потоків, які обумовлюють перенесення вологи і тепло, і антропогенний - перетворення, викликані енергією людини.

Класифікація ландшафту

Ухвалена східчаста класифікація системи ландшафту:

клас ---> тип і підтип ---> вигляд.

Клас виділяють під впливом тектонічного чинника і особливостей атмосферної циркуляції. Виділяють два класи ландшафту - гірські і рівнинні. В Україні рівнинний ландшафт займають 94% площі, гірський карпатські - близько 5%, а гірський кримський -1 % площі. Типи і підтипи виділяють по змінах показників забезпеченості теплом і вологою. На рівнинах ці зміни обумовлені широтною зональною, а в горах виявляється висотна поясна ландшафту.

Типи ландшафту в межах рівнинного класу названі по характеру рослинності. В Україні виділяють такі типи рівнинного ландшафту: змішані лісові (займають 17%), широколистяні (7%), лісостепові (31%), степові (39%).

В межах класу гірського ландшафту також виділяються типи і підтипи ландшафту, який утворює висотні пояси.

Види ландшафту формуються під відносно однаковим впливом ландшафтообразующих чинників. Назви видів ландшафту утворюються від рельєфу гірських порід, ґрунту і рослинності.

Вплив антропогенного чинника виявляється в тому, що унаслідок використання різних видів природних ресурсів поступово утворилися антропогенний ландшафт.

Фізико-географічне районування

Фізико-географічне районування - це виділення і опис крупних територій, для яких характерні загальні риси природи. При фізико-географічному районуванні виділяють одиниці районування:

країна, зона, подзона, провінція, область.

Фізико-географічна країна відповідає одному класу ландшафту. Бувають рівнинні і гірські країни. Велика частина України знаходиться в межах СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОЇ рівнинної країни. Українські Карпати - частина АЛЬПІЙСЬКО-КАРПАТСЬКИХ гірської фізико-географічної країни, а Кримські гори - частина КРИМСЬКО-КАВКАЗЬКОЇ гірської фізико-географічної країни.

Фізико-географічна (природна) зона відповідає певному типу ландшафту. В межах СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОЇ рівнини в Україні виділяють три природної зони - змішані ліси, лісостеп, степ.

Фізико-географічна провінція-частина зони, яка відрізняється ступенем континентальності клімату і неоднорідності поверхні.