Ресурси Світового океану і рекреаційні ресурси
Ресурси Світового океану і рекреаційні ресурси
Ресурси Світового океану загалом поділяються на біологічні, мінеральні, енергетичні. Це ресурси, що вже видобуваються або можуть бути добуті з води узбережної частини, дна та надр океанів та морів.
Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії то¬що), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що вико¬ристовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони нале¬жать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд тонн. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн тонн щорічно. Основними районами вилову риби в світі є шельфові ділянки, що займа¬ють 7-8 % площі Світового океану і забезпечують 90 % обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Ат¬лантика. Найбільші рибопромислові країни світу - Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Республіка Корея, Данія, Таїланд, Індонезія, Великобри¬танія. Дедалі більшого розвитку набуває штучне розведення на фермах та морських плантаціях деяких видів молюсків, водоростей, що дістало назву марикультури.
Мінеральні ресурси океанів представлені нафтою, газом, групою твер¬дих корисних копалин. Перспективними для видобутку нафти та газу є ІЗ млн км2 шельфової зони Світового океану. Геологічні запаси нафти оцінюються в 0,3 трлн тонн, газу - в 140 трлн м3. Світовий видобуток нафти з шельфу становить 1/4 загальних обсягів, газу - 1/10. Найбільш інтен¬сивно видобуток ведеться в Перській, Мекси¬канській затоках, затоці Маракайбо, Пів¬нічному (мал. 8) і Каспійському морях. Під¬водний видобуток кам'яного вугілля на шель¬фі проводять Великобританія, Японія, Нова Зеландія, Канада, Австралія. В перспективі зростатиме видобуток залізних руд, міді, нікелю, олова, титану, сірки, фосфоритів, будівельних матеріалів та інших з дна океанів та морів. Підраховано, що води Світового океану містять понад 60 хімічних елементів. З морської води видобувають багато кухонної солі (1/3 солі, що споживається людьми), магнію, брому, калію. Зростає використання опрісненої морської води (Кувейт, Казахстан, Японія, Туркменістан, Азербайджан).
Енергетичні ресурси океану - це принци¬пово доступна механічна та теплова енергія його вод. Поки що з енергетичних ресурсів Світового океану найбільше використо¬вується енергія припливів і відпливів, яка оцінюється вченими в 1 млрд кВт. Перші припливно-відпливні електростанції буди споруджені у Франції (гирло річки Ране) та в Росії (Кисла губа в Мурманській області). Хвильові електростанції діють в Японії, Великобританії, Австралії, Індії, Норвегії. В перспективі передбачається ви¬користання термальної енергії океанських вод.
Рекреаційні ресурси - це сукупність природних, природно-технічних, соціаль¬но-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні і соціально-економічні (або природні і культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, їх компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти. Соціально-економічні рекреаційні ресурси - культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території.
Рекреаційні ресурси океанів та морів характеризуються значною різноманіт¬ністю. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Атлан¬тичному океані - Середземноморське узбережжя Південної Європи та Північної Аф¬рики, узбережжя Біскайської затоки, Північного, Балтійського та Чорного морів, півострова Флорида, островів Куба, Гаїті, Багамських, райони міст та міських агло¬мерацій Атлантичного узбережжя Північної та Південної Америки; в Тихому океані - Гавайські острови і східне узбережжя Австралії, острів Хайнань (Китай), узбережжя Японського моря, райони міст та міських агломерацій узбережжя Північної та Південної Америки; в Індійському океані - острів Шрі-Ланка, район прибережних міських агломерацій Індії, східне узбережжя острова Мадагаскар. Нині поширення набувають туристські подорожі на кораблях (круїзи), підводне по¬лювання, спортивне рибальство, віндсерфінг, подорожі на яхтах, катамаранах.Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До ос¬новних видів рекреаційних ресурсів належать: 1) узбережжя теплих морів; 2) бе¬реги річок, озер та водосховищ; 3) лісові та лучні масиви; 4) передгір'я та гірські країни; 5) міста - столичні та історичні центри; 6) міста-курорти або курортні місцевості; 7) релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані по¬за межами населених пунктів; 8) давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні.
На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно впливає еко¬логічний стан території - чистота або забрудненість вод, повітря, грунтів, порядок або безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найгостріших екологічних проблем багатьох держав світу треба віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, вод морів і океанів, розповсюдження СНІДу, тероризм, наркоманію, а також осередки десятків великих та малих вій¬ськових конфліктів, що не припиняються.