Сучасні планетарні проблеми
З метою зберігання природи, унікальних ландшафтів і об'єктів, рідкісних рослин і тварин на Землі створюються території, що особливо охороняються, - заповідники, природні національні парки тощо.
На територію заповідника допуск сторонніх осіб заборонений. Тут спеціалісти займаються вивченням природи в її натуральному стані (вона служить за еталон).
Більш вільний режим (хоча і з рядом заборон для відвідувачів) мають національні природні парки. На їх території виділені ділянки, що мо¬жуть відвідувати організовані туристи, екскурсанти; виділені місця для постійного або тимчасового відпочинку, лікування.
2. Демографічні проблеми людства і шляхи їх вирішенняЗ найважливіших демографічних проблем, що загрожують негатив¬ними наслідками, варто виділити такі. Стрімке зростання населення в країнах, що розвиваються,- демографічний вибух (хоча в-більшості ре¬гіонів він пішов на спад). Незначне зниження темпів приросту народона¬селення в окремим країнах, що розвиваються, стало помітним з другої половини 80-х рр. Уряди 125 країн заявили про схвалення програм пла¬нування сім'ї, хоча 14 країн (Болівія, Ірак, Камбоджа, Кенія, Лаос І ін.) не погодилися на такі кроки. У ряді країн державні заходи спрямовані не на обмеження, а на збільшення народжуваності й природного приро¬сту В європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція та Ін.) впровад¬жують грошові субсидії, визначають заходи соціального захисту й стиму¬лювання сімей і жінок, що мають дітей.
Людей завжди цікавило: скільки їх мешкало на Землі на різних ета¬пах цивілізації, які прогнози на майбутнє.
На думку демографів, за 5 тис. років до нашої ери загальна кількість людей складала 40 млн чол., а на початку нашої ери було 200 млн. У 1000 р. населення Землі вже 300 млн чол., а до 2000 р. значно збільши¬лось І нараховує більш ніж 6 млрд чол.
Зростання кількості населення залежить від характеру його відтво¬рення (природного руху). Під ним розуміють сукупність процесів народ¬жуваності, смертності і природного приросту.
У 1995 р. загальний коефіцієнт народжуваності у світі на кожну ти¬сячу жителів склав 25 чол., смертності - 9, а середньорічний темп при¬росту населення - 1,6%.
Демографічна ситуація світу залежить від типу відтворення насе¬лення. Перший тип (природний приріст населення до 12 чол. на 1000) є характерним для більшості країн Північної Америки і Європи, їм влас¬тиві середні і низькі показники народжуваності і смертності. Природний приріст складає 5-10 чол. на 1000 жителів. В окремих країнах спосте¬рігається навіть зменшення кількості населення.
Другий тип відтворення населення (природний приріст понад 12 чол. на 1000) притаманний країнам Азії, Африки, Латинської Америки. Тут висока народжуваність, спостерігається зниження смертності завдяки поліпшенню медичного обслуговування. В результаті природний приріст у цих країнах високий і складає 20-30 чол. на 1000 жителів.
Найвищі у світовій історії темпи приросту населення були на початку 60-х рр. XX ст. (внаслідок високої народжуваності і різкого зниження смертності) - «демографічний вибух». У середині 80-х рр. річний приріст населення впав до 1,7%, 90-х - до 1,6%, і пік залишився позаду.
Чисельність населення світу продовжує зростати в середньому на 80-90 млн чол. за рік, головним чином за рахунок країн, що розвиваються. За прогнозами ООН, середньорічні темпи приросту населення складати¬муть 1,5% і у 2025 р. на планеті буде мешкати понад 8-10 млрд чол.
Неконтрольована урбанізація - характерна риса країн, що розвива¬ються та обрали індустріальний шлях розвитку. Міста з населенням у 10-20 і більш млн чол. стають реальністю. Шляхи вирішення проблеми відомі - розосередити промислове виробництво, прискорити темпи інду¬стріалізації і т. п. Проте світова практика не має досвіду боротьби з псевдоурбанізацією таких величезних масштабів, як в Індії або Латинській Америці.
Криза великих міст, є проблемою в США І ряду Інших розвинених країн Якщо раніше великі міста притягували населення І стрімко зрос¬тали, то тепер відбувається зворотне. Маятникові міграції населення стали звичайним явищем для цих країн.