Китай

Китай залучає наша увага не тільки своєю історією і культурою, але і тим, що це одна із самих великих країн. Її площа складає порядку 10 млн. км2, вона простягнулася з заходу на схід на 5.7 тис. км, а з півночі на південь на 3.7 тис. км. Так само Китай займає третє місце у світі по розмірах території.

Адміністративний розподіл включає у свою систему три рівні: провінції, повіти (міста) і волості (селища). Країна розділена на 22 провінції, 5 автономних районів і 3 міста центрального підпорядкування. Адміністративні одиниці провінційного чи підпорядкування підпорядкування автономних районів включають автономні округи, повіти, автономні повіти і міста. Міста центрального підпорядкування і великих міст поділяються на райони і повіти, автономні міста і повіти. Автономні райони, райони й аймака не є органами державної влади, але представляють влада провінцій і автономних районів, що здійснює юрисдикцію над відповідними повітами (хошунами) чи містами. Три міста центрального підпорядкування - це Пекін, Шанхай і Тяньцзінь. Двадцять дві провінції.

глава друга

НАСЕЛЕННЯ КИТАЮКитай займає перше місце у світі по чисельності населення. Перший перепис населення був проведений 30 липня 1935 року і визначив кількість жителів у 601 млн.938 тис. з який 574 млн.505,9 тис. складало населення безпосередноі подвергшееся переписи, сюди входили емігранти, студенти за кордоном, а також жителі острова Тайвань. Відсутність у країні не тільки регулярних переписів, але навіть поточного обліку не дає можливості скласти щире уявлення про величину природного приросту населення, що навряд чи був значний, тому що на ряді з великою народжуваністю велика була і смертність. Але разом з тим уже до 1957 року в Китаї проживало близько 656 млн. чоловік, що склало 1/4 усього населення земної кулі. А в 1986 році кількість жителів досягло 1060 млн. чоловік, і відповідно до перепису 1990 року - уже 1 млрд.134млн. чоловік. Невипадково тому протягом двох тисячоріч Китай - сама численна країна світу, що накладає свій відбиток на всі сторони життя суспільства, і насамперед відбивається в особливостях проведеної демографічної політики. Відповідно до конституції Китаю в країні повинне здійснюватися планове дітородіння. Заборонено одружуватися студентам, одна родина повинна мати не більш однієї дитини, а на народження другої чи третьої дитини вже потрібно дозвіл спеціального комітету з планового дітородіння. Незважаючи на проведення настільки твердої демографічної політики населення Китаю за прогнозами фахівців до 2000року перевищить 1.3 млрд. людина.

У КНР, як і у всякій соціалістичній країні, земля, її надра і промислові підприємства належать народу, і лише мала частина стосовно державної власності знаходиться в руках приватних власників, тому в Китаї не існує великих власників, а основними класами є селяни, робітники, торговці й інтелігенція.

Етнічний склад Китаю нараховує близько 50 національностей. Переважна більшість населень Китаю складають китайці (ханьцы). Крім того в країні проживають представники наступних національних і етнічних груп: чжуаны, уйгури, хуэйцзу, тибетці, мяо, маньчжурцы, монголи, буї, корейці, тутсзя, дун, яо, бай, хани, тань, чи, лису, шэ, лаху, ва, шуй, дунсяны, на си, ту, киргизи, цзинно, мулао, сабо, салары, буланы, гэлао, маоань, пуми, ну, аиань, бэнлуры, югуры, баоань, орогоны, гаошань, хечже, мэньба, лоба, татари, узбеки, казахи і росіяни. Усе багатонаціональне населення Китаю належить до трьох мовних родин і населяє більш 1/2 усієї території країни.

До дійсного моменту в Китаї більш ніж 800 млн. чоловік працездатного населення з який 2/5 - молодь. 51,182% - чоловіків і 48,18% - жінки. Як і для багатьох національних країн для Китаю дуже характерні значні контрасти розселення. Населення нерівномірне розподілено по території країни : до Сходу від умовної лінії минаючої від міста Хэйхэна до міста Тэнчун на Юнани, на площі не многим більш 1/3 території країни зосереджено близько 90% усього населення, а середня щільність тут перевищує 170чіл./км2. В інший, більшої по площі, західній частині країни приходиться лише кілька людей на квадратний кілометр. Особливо щільно заселені рівнини по середньому і нижньому плині ріки Янцзи, низинна смуга Південно-східного узбережжя, де місцями щільність населення досягає 600-800чіл./км2. Крім того в Китаї більш 30 міст у який чисельність населення перевищує 1 млн. чоловік, серед них: Пекін, Шанхай, Шэньян, Тяньцзінь, Чунцін, Гуанчжоу, Ухань, Харбін, Цаншин, Татюань, Люйда, Настил, Чэнду, Циндао.

Складність демографічної ситуації відбилася на тім, що в сільських районах де проживає 75% населення склалася ситуація при який країна, що має 7% світової ріллі годує 24% населення світу. Складною проблемою є перенаселеність села, у якій до дійсного моменту вже 1/3 усіх робітників родин є надлишкової, що складає приблизно 210 млн. чоловік ( 1995 рік ). У 1985 році ця цифра перевищила 150 млн. чоловік, у 1990 році - 190 млн. чоловік, а до 2000 року - більш 230 млн. чоловік (прогноз). Усього в сільському господарстві Китаю зайнято більш 400 млн. чоловік, а по числу зайнятих у промисловості Китай займає перше місце у світі.