Чинники, що визначають клімат України і Європи, його особливості

1. Погода. Характеристика її складових

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці. Поняття «погода» містить шість показників її стану (або метеоелементів): температуру і вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск і вітер.

Температура повітря характеризує тепловий стан атмосфери і ви¬мірюється в градусах Цельсія (°С) і Кельвіна (К). Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів. На температуру вплива¬ють прозорість атмосфери, хмарність, напрямок вітру, опади тощо. За даними спостережень розраховують середньодобову, середньомісячну, середньорічну температури. Різницю між максимальною і мінімальною температурою називають амплітудою температур. Річні амплітуди тем¬ператур збільшуються від екватора до полюсів. На одній і тій самій ши¬роті амплітуда температур також може змінюватися. Наприклад, вона збільшується від узбережжя вглиб материка і є одним із показників континентальності клімату.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі. Залежить від тем¬ператури: чим вища температура повітря, тим більшу кількість вологи воно може містити. Абсолютна вологість — це кількість водяної пари (у г) в одиниці об'єму повітря (в 1 м3). Відносна вологість — відношен¬ня фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.

Хмарність — ступінь покриття небосхилу хмарами — скупченнями крапельок води? що зависли в атмосфері, або кристаликів льоду. Розріз¬няють купчасті, шаруваті, перисті хмари, а також десятки їх різно¬видів — високошаруваті, купчасто-дощові, шарувато-купчасті та ін. Хмарність визначають у балах — від 0 (при ясному небі) до 10 балів (при суцільній хмарності).

Атмосферні опади — вода в рідкому і твердому станах, що випадає з хмар або з повітря на земну поверхню. До рідких опадів належать дощ, роса, мряка, до твердих — сніг, град, іній, приморозь, снігова крупа. Кількість опадів вимірюється в міліметрах за одиницю часу (місяць, рік).

Атмосферний тиск — сила, з якою повітря давить на земну поверх¬ню. Одиницями виміру атмосферного тиску є міліметри ртутного сто¬впчика (мм рт, ст.), мілібари (мб), а в системі СІ — паскалі (Па) і гектопаскалі (гПа). Нормальний тиск — середня величина тиску на рівні моря: Рнорм. - 760 мм рт. ст. = 1013 мб = 1013 гПа.

Вітер — горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області нижчого. Вітер характеризується швидкістю (м/с, км/год) і на¬прямком (визначається за стороною горизонту, звідки дує). На Землі розрізняють постійні вітри (північно-східні і південно-східні пасати, західні вітри помірних широт), сезонні вітри мусони), місцеві вітри (бризи, бора та ін.).

2. Клімат України, його особливості і чинники,

які його визначають

Клімат України помірно континентальний, на Південному березі Кри¬му — субтропічний середземноморський. В Українських Карпатах і Кримських горах спостерігаються зниження температур повітря по вер¬тикалі знизу вгору, збільшена кількість опадів порівняно з сусідніми рівнинними територіями. Для країни в цілому характерне збільшення континентальності клімату із заходу на схід.

Середньорічна кількість, годин сонячного сяяння зростає в Україні з північного заходу на південний схід і південь з 1700 до 2400. Мінімальна тривалість — у Поліссі (1700-1800 год на рік), максимальна — на південних схилах Кримських гір (понад 2400 год). Сумарна сонячна радіація становить на півночі країни 3500-4000, в південних районах — 4600-5200 МДж/м2 на рік.

Циркуляція атмосфери зумовлює перенесення повітряних мас, їх трансформацію і взаємодію. На територію України приходять морські повітряні маси — арктичні (з півночі), помірні (з регіонів помірних широт Атлантики) і рідко — тропічні (з південних районів Атлантики). Конти¬нентальні помірні і тропічні повітряні маси приходять із внутрішніх районів Євразії відповідних широт. Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Антициклони менше рухливі, ніж циклони, тому в Україні переважають дні з антициклональними (ясними, соняч¬ними) погодами — у середньому на рік їх 230-235 (проти 135-130 днів із циклональними погодами).