Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

З метою створення умов регулювання економічних відносин при передачі земель у власність, спадщину, під заставу, а також визначення ставок земельного податку та розмірів внеску до статутних фондів селянських спілок, акціонерних об'єднань та інших господарських підприємств, формування ціноутворення при купівлі-продажу земельних ділянок проводять грошову оцінку земель. Грошова оцінка стає основою при вирішенні багатьох питань у ринковій економіці. Вона дозволяє встановлювати стартові ціни при продаж)' певних об'єктів на аукціонах.

Грошова оцінка земель базується на матеріалах державного земельного кадастру, тобто вона включає в себе кількісну і якісну характеристику ґрунтів, їх економічну оцінку, матеріали землеустрою та інвентаризації земель, генеральні плани перспективного розвитку населених пунктів тощо. При відсутності економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення їх грошову оцінку визначають за агровиробничими групами ґрунтів.

Грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення проводять для таких угідь як рілля, багаторічні насадження, природні сіножаті та пасовища. При цьому грошову оцінку роблять окремо для всієї держави, областей, адміністративних районів, окремих підприємств та земельних ділянок.

Грошова оцінка земель здійснюється на основі рентного доходу, який створюється при виробництві зернових культур, тобто результати оцінки представляються в натуральних одиницях, наприклад, у центнерах зерна. Відомо, що грошова оцінка є добутком річного рентного доходу, визначеного за економічною оцінкою, на ціну [12].

Грошову оцінку орних земель та земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями, пасовищами визначають за формулою:

ГОЗ=РзднхТкхЦ(2.11.)

де Г03 - грошова оцінка відповідного угіддя (в гривнях);

РЗДН - загальний рентний дохід (орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями, пасовищами), виражений у центнерах зерна;

Ц - ціна центнера зерна (в гривнях);

Тк - термін капіталізації рентного доходу, прийнятий рівним 33 роки.

Із аналізу формули (2.11) видно, що тут домінуючим є визначення величини загального рентного доходу.

Загальний рентний дохід складається з абсолютного та диференціального рентних доходів, тобто

Рздн=Ран+Рдн (2.12)

Величина абсолютного рентного доходу Ран відображає умови використання гірших за якістю земель і встановлена для України на один гектар рівною 1,6 ц зерна (Ран - 1,6 ц).

Диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур визначають за формулою:

Рдн=(У х Ц-З-З х Кнр):Ц(2.13)

де У - урожайність зернових з гектара ( у центнерах ) ; Ц - ціна реалізації центнера зерна ; З - затрати на гектар; Кнр - коефіцієнт норми рентабельності, прийнятий рівним 0,35. На основі статистичних даних за 1986-1990р.р. встановлено, що середньорічна урожайність зернових становила 21.5 ц/га.

Для визначення диференціального рентного доходу земель під багаторічними насадженнями. природними сіножатями та пасовищами використовують вираз: