Антарктика
У разі укладення міжнародних угод, в яких братимуть участь усі Договірні Сторони, представники яких мають право брати участь у нарадах, передбачених Статтею IX, стосовно використання ядерної енергії, включаючи ядерні вибухи i видалення радіоактивних відходів, в Антарктиці застосовуватимуться правила, встановлені такими угодами.
Положення Договору про Антарктику застосовуються до району південніше 60-ї паралелі південної широти, включаючи всі шельфові льодовики, але ніщо в цьому Договорі не зачіпає i ніяким чином не зачіпає прав будь-якої держави або здійснення цих прав, визнаних міжнародним правом щодо відкритого моря, в межах цього району.
Для сприяння досягненню цілей i для забезпечення додержання положень Договорупро Антарктику кожна Договірна Сторона, представники якої мають право брати участь у нарадах, передбачених у Статті IX Договору про Антарктику, має право призначати спостерігачів для проведення будь-якої інспекції, передбаченої цією Статтею. Спостерігачі повинні бути громадянами тих Договірних Сторін, які їх призначають. Прізвища спостерігачів повідомляються кожною з Договірних Сторін, що має право призначати спостерігачів; подібне повідомлення робиться i про закінчення строку їх призначення.
Кожний спостерігач, призначений відповідно до положень пункту (1) цієї Статті, має повну свободу доступу в будь-який час у будь-який або всі райони Антарктики.
Всі райони Антарктики, включаючи всі станції, установки та устаткування в цих районах, а також усі морські й повітряні судна в пунктах розвантаження i вантаження вантажу або персоналу в Антарктиці, завжди відкриті для інспекції будь-якими спостерігачами.
Спостереження з повітря може проводитись у будь-який час над будь-яким або всіма районами Антарктики кожною Договірною Стороною, що має право призначати спостерігачів.
Кожна з Договірних Сторін після набуття для неї чинності цим Договором інформує інші Договірні Сторони i надалі повідомляє їх завчасно: а) про всі експедиції в Антарктику або в межах Антарктики, які проводяться її суднами або громадянами, i всі експедиції в Антарктику, що організуються на її території або направляються з їє території; b) про всі станції в Антарктиці, які займають її громадяни; c) про будь-який військовий персонал або оснащення, призначене для направлення нею в Антарктику з додержанням умов, передбачених у пункті (2) Статті I Договору про Антарктику.Для сприяння здійсненню ними своїх функцій на підставі цього Договору i без шкоди для відповідної позиції кожної Договірної Сторони стосовно юрисдикції над усіма іншими особами в Антарктиці, спостерігачі, призначені відповідно до положень пункту (1) Статті VII, i науковий персонал, яким обмінюються згідно з підпунктом (1) b) Статті III Договору, а також персонал, що супроводжує будь-яких таких осіб, знаходяться під юрисдикцією тільки тієї Договірної Сторони, громадянами якої вони є, щодо всіх дій або упущень, які мають місце під час їх перебування в Антарктиці для виконання своїх функцій. (2) Без шкоди для положень пункту (1) цієї Статті i до вжиття заходів відповідно до положень підпункту (1) е) Статті IX зацікавлені Договірні Сторони в будь-якому випадку спору стосовно здійснення юрисдикції в Антарктиці негайно консультуються між собою з метою досягнення взаємоприйнятного рішення. Стаття IX (1) Представники Договірних Сторін, згаданих у преамбулі Договору про Антарктику, зберуться в місті Канберрі не пізніше ніж через два місяці після набуття чинності цим Договором i збиратимуться згодом через проміжки часу i в місцях, які будуть ними визначені, з метою обміну інформацією, взаємних консультацій з питань Антарктики, що становлять спільний інтерес, а також розробки, розгляду та рекомендації своїм урядам заходів, що сприяють здійсненню принципів i цілей цього Договору, включаючи заходи щодо: а) використання Антарктики тільки в мирних цілях; b) сприяння науковим дослідженням в Антарктиці; с) сприяння міжнародному науковому співробітництву в Антарктиці; d) сприяння здійсненню прав інспекції, передбачених у Статті VII Договору про Антарктику; е) питань, що стосуються здійснення юрисдикції в Антарктиці; f) охорони i збереження живих ресурсів у Антарктиці. (2) Кожна Договірна Сторона, яка стала учасником Договору про Антарктику, шляхом приєднання відповідно до положень Статті XIII, має право призначати представників для участі в нарадах, згаданих у пункті (1) цієї Статті, протягом того часу, поки ця Договірна Сторона виявляє свою зацікавленість в Антарктиці проведенням там істотної науково-дослідної діяльності, такої, як створення наукової станції або посилка наукової експедиції. (3) Доповіді спостерігачів, згаданих у Статті VII Договору про Антарктику, направляються представникам Договірних Сторін, які беруть участь у нарадах, згаданих у пункті (1) цієї Статті. (4) Заходи, згадані в пункті (1) цієї Статті, набирають чинності після затвердження їх усіма Договірними Сторонами, представники яких мали право брати участь у нарадах, скликаних для розгляду цих заходів. (5) Будь-яке або всі права, встановлені в цьому Договорі, можуть здійснюватись з дня набуття чинності Договором незалежно від того, були чи не були будь-які заходи, що сприяють здійсненню таких прав, запропоновані, розглянуті або схвалені, як це передбачено у цій Статті. Стаття Х Кожна з Договірних Сторін зобов'язується докладати відповідних зусиль, сумісних зі Статутом Організації Об'єднаних Націй, з тим, щоб в Антарктиці не проводилось будь-якої діяльності, що суперечить принципам або цілям Договору про Антарктику. Стаття XI (1) У разі виникнення будь-якого спору між двома або кількома Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування Договору про Антарктику, ці Договірні Сторони консультуються між собою з метою розв'язання спору шляхом переговорів, розслідування, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду або іншими мирними засобами за їх власним вибором. (2) Будь-який спір такого роду, який не буде розв'язано зазначеним шляхом, передається за згодою в кожному випадку всіх Сторін, що беруть участь у спорі, на розв'язання у Міжнародний Суд; проте, якщо не буде досягнуто домовленості про передачу спору в Міжнародний Суд, Сторони, що беруть участь у спорі, не звільняються від обов'язку продовжувати пошук його розв'язання будь-яким з різних мирних засобів, зазначених у пункті (1) цієї Статті.Договір про Антарктику може бути змінено або в нього може бути внесено поправку в будь-який час за згодою всіх Договірних Сторін, представники яких мають право брати участь у нарадах, передбачених Статтею IX. Будь-яка така зміна або будь-яка така поправка набуває чинності після одержання урядом-депозитарієм від усіх таких Договірних Сторін повідомлення про ратифікацію. b) Така зміна або така поправка потім набуває чинності щодо будь-якої іншої Договірної Сторони після одержання від неї урядом-депозитарієм повідомлення про ратифікацію. Будь-яка така Договірна Сторона, від якої не одержано повідомлення про ратифікацію протягом двох років з дня набуття чинності зміною або поправкою відповідно до положень підпункту (1) а) цієї Статті, розглядається як така, що вийшла з Договору в день закінчення цього строку. (2) а) Якщо після закінчення тридцяти років з дня набуття чинності цим Договором будь-яка з Договірних Сторін, представники якої мають право брати участь у нарадах, передбачених Статтею IX, того вимагатиме шляхом звернення, направленого урядові-депозитарію, то буде скликана так швидко, як це практично може бути здійснено, конференція всіх Договірних Сторін для розгляду питання про те, як діє Договір. b) Будь-яка зміна цього Договору або будь-яка поправка до нього, які схвалені на зазначеній конференції більшістю представлених на ній Договірних Сторін, включаючи більшість тих Сторін, представники яких мають право брати участь у нарадах, передбачених Статтею IX, доводяться урядомдепозитарій до відома всіх Договірних Сторін негайно після закінчення конференції i набирають чинності відповідно до положень пункту (1) цієї Статті. с) Якщо будь-яка така зміна або будь-яка така поправка не набере чинності відповідно до положень підпункту (1) а) цієї Статті протягом двох років з дня повідомлення всіх Договірних Сторін, будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час після закінчення цього строку повідомити уряддепозитарій про свій вихід з цього Договору; такий вихід з Договору набуває чинності після закінчення двох років з дня одержання урядом-депозитарієм цього повідомлення.