ОПУСТЕЛЮВАННЯ
Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності — розширення опустелювання, падіння, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі.
Природні пустелі і напівпустелі займають більш 1/3 земної поверхні. На цих землях проживає близько 15% населення світу. Пустелі — це території з украй посушливим континентальним кліматом, що звичайно одержують у середньому всього 150—175 мм опадів за рік. Пустелі — природні утворення, що грають визначену роль у загальній екологічній збалансованості ландшафтів планети.
У результаті діяльності людини до останньої чверті XX в. з'явилося ще понад 9 млн. км2 пустель, і усього вони охопили вже 43% загальної площі суші.
У 90-х рр. опустелювання стало загрожувати 3,6 млн. га посушливих земель. Це складає 70% потенційно продуктивних посушливих земель, чи 1/4 загальної площі поверхні суші, причому ці дані не включають площі природних пустель. Близько 1/6 населення світу страждає від цього процесу.
Як вважають експерти ООН, сучасні втрати продуктивних земель приведуть до того, що до кінця сторіччя світ може позбавитися майже 1/3 своїх орних земель. Така втрата в період безпрецедентного росту населення і збільшення потреби в продовольстві може стати справді згубною.
Опустелювання — це процес деградації всіх природних систем життєзабезпечення: щоб вижити, місцеве населення чи повинне одержати допомогу, чи піти в пошуках земель, придатних для життя. У світі все більше людей стає екологічними біженцями.
Слово “Сахель” арабською означає “берег, окраїна”. Так іменують перехідну зону шириною до 400 км, що простирається до півдня від пустелі Сахара до саван Західної Африки.
Ще декілька років тому на цьому схилі шумів ліс
Наприкінці 60-х рр. у цій зоні вибухнула багаторічна посуха, що досягла свого апогею в 1973 р. У результаті цієї посухи в африканських країнах сахельской зони - Сенегалу, Гамбії (з 1982 р. вони утворять конфедерацію Сенегалу і Гамбії), у Мавританії, Малі, Буркина-Фасо, Нігеру, Чаду, а також у країнах Східної Африки — в Ефіопії, Судану й інших — загинуло біля чверті мільйона чоловік. Відбувся масовий падіж худоби — а скотарство складає основу господарської діяльності і джерело існування більшості населення цих районів. Пересихали багато колодязів і навіть такі великі ріки, як Нігер і Сенегал. Поверхня озера Чад скоротилася до 1/3 його нормальних розмірів.
Сьогодні вже не може викликати сумніву те, що нинішнє велике вимирання природа творить руками людини. Внаслідок вирубування лісу його площа за історичний час скоротилася більш ніж на 2/3, а в цей час щорічно від пожеж і вирубок вона меншає на одинадцять мільйонів гектарів. На межі повного зникнення знаходяться дощові тропічні ліси, що є опорними екосистемами на планеті, які протягом останніх 20 ти мільйонів років практичноперебували в незмінному стані, тобто пережили три великі вимирання, що передували нинішньому. Лісистість території України, залежно від того, що вважати лісом, становить 11—15%, що є показником серед європейських країн з близькою за розмірами територією, а площа степів взагалі не перевищує 1%. На планеті процес опустелювання набрав небаченого розмаху і на даному етапі відбувається зi швидкістю 6 млн. га за рік. Судячи з усього, сучасна площа пустель, в яку потрібно включати міста, дороги та інші споруди, досягла таких розмірів, які на планеті не відзначалися навіть в періоди найбільш глибоких криз.
17 червня відзначається День боротьби з опустинюванням і посухою. У цей день рівно 10 років тому була прийнята Конвенція по боротьбі з опустинюванням. З роками проблема стає все серйознішою — фахівці вважають, що втрата родючого шару загрожує одній третині всієї поверхні землі.
З 1990 року смертоносний подих пустелі зруйнував близько 6 мільйонів гектарів родючого шару. Матеріальний збиток, який наносить цим явищем щорічно, складає 42 млрд доларів.
Родючий шар ґрунту формується століттями, а зруйнований він може бути всього за кілька років. Опустинювання, тобто поширення неродючих шарів, можна порівняти зі смертоносною шкірною хворобою, що поширюється на тілі землі. Причини опустинювання — зміна клімату планети, зокрема, глобальне потепління, а також негативний вплив діяльності людей на навколишнє середовище.