Характеристика основних видів природних ресурсів України
Річкова система — це головна ріка з усіма своїми притоками.
Дніпро утворює основну річкову систему України. Довжина Дніпра — 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. км2. Найбільші праві притоки — Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, ліві — Десна, Сула,Псел, Ворскла, Самара. Від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС Дніпро являє собою каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське). Середній річний стік — 53,5 км3.
Дністер із своїми притоками утворює річкову систему на південному заході України. Довжина Дністра — 1362 км (в Україні — 705 км). Площа басейну — 72,1 тис. км3. Основні праві притоки — Стрий, Бис¬триця, Свіча, Реут, Лімниця, ліві — Золота Липа, Серет, Смотрич, Збруч. У верхів'ї Дністер — гірська ріка. На ріці споруджено ГЕС і водосхови¬ща (Дністровське, Дубоссарське). Річний стік — 10 км3.
Південний Буг бере початок на Подільській височині. Довжина ріки — 806 км, площа басейну — 63,7 тис. км2. Основні ліві притоки — Синю¬ха, Мертвовід, Інгул, праві — Згар, Кодима, Гнилий Яланець. На річці працює 13 невеликих ГЕС. Річний стік — 3,39 км3.
Дунай — одна з найбільших рік Європи. Довжина — 2960 км, у ме¬жах України — 174 км. Площа басейну — 817 тис. км2. Середній річний стік — 123 км3. У межах України найбільші притоки — Тиса і Прут (ліві). У гирлі Дунай розділяється на кілька рукавів, один з яких (Кілійський) протікає по території України.
Ріки України мають мішане живлення. Взимку, коли вони замерза¬ють, переважає підземне живлення; навесні, при таненні снігів — сніго¬ве; влітку і восени — дощове і підземне. Зміна рівнів води протягом року називається режимом ріки. Для річок України є характерною вес¬няна повінь, що настає внаслідок танення снігу. Паводок — це підйом рівня води в річці через дощі.
Межень — це найнижчий рівень води в річці. На рівнинних ріках України межень звичайно буває літня і зимова. Взимку спостерігається льодостав. Влітку багато дрібних рік на півдні України часто пересихають.
Важливою складовою водних ресурсів є їх гідроенергоре¬сурси — запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище від рівня моря. Загальні потенційні гідроенергоресурси ста¬новлять близько 60% всієї енергії поверхневого стоку. Розрізня¬ють потенціальні, технічно можливі (за даним рівнем розвитку науки і техніки) та економічно доцільні для використання гідро¬енергоресурси. Потенціальні гідроенергоресурси України станов¬лять 44,7 млрд. кВт • год.; з них технічно можливі для викорис¬тання — 21,5 млрд. кВт - год.; економічно доцільні для викорис¬тання становлять 16 млрд. кВт - год.
Основні проблеми щодо раціонального формування, викорис¬тання та збереження водних ресурсів України полягають у: за¬брудненні водних об'єктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і комунально-побутовими стічними водами; інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд; недостатній самовідновлюваній та самоочисній здатності водних систем; незбалансованій за водним фактором системі господарювання, що характеризується високими обсяга¬ми залучення водних ресурсів у виробничу сферу та високою во¬домісткістю продукції.
Перспективи вирішення відзначених проблем полягають у фор¬муванні ефективних правових, економічних та організаційних пере¬думов раціонального водовикористання, запровадженні водозберігаючих форм господарювання, створенні замкнутих циклів водо¬користування з мінімальним забрудненням води, забезпеченні відновлюваних функцій водних джерел. У найближчій перспек¬тиві необхідно посилити соціальну спрямованість водокористу¬вання, забезпечивши права людини на сприятливе водне середо¬вище з урахуванням екологічної місткості водоресурсних джерел.
4. Лісові ресурси
Вони відіграють важливу роль у збереженні навко¬лишнього середовища та господарській діяльності людей, слугу¬ють важливим сировинним фактором для розвитку галузей на¬родного господарства.
Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Площа її лісового фонду становить 10,8млн. га, в тому числі вкрита лісом — 9,4 млн. га. Лісистість території становить всього 15,6%, причому її рівень територіальне досить диференційований: від 43,2% в Івано-Франківській до 1,8% в Запорізькій. Наближеним до оптимального вважається показник на рівні 21—22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.